Як працює висока температура?
Спробуйте уявити собі таблетки від серцевих скорочень, сироп від дихання або пігулки проти електричних імпульсів у мозку. Ну що, вийшло? А ось препарати для придушення імунітету і представляти не треба – в будь-якій аптеці жарознижуючі засоби розкладені на самому видному місці. Перед тим, як слідувати порадам з багатообіцяючих рекламних роликів про дорогі розчинні порошки, варто задуматися: а для чого, власне, потрібно збивати температуру при грипі чи застуді? Та й чи треба взагалі?
Навіщо починається жар?
Високу температуру провокують не віруси – та й навіщо б їм це робити, якщо для них це смертний вирок? Організм сам «включає» цей процес, оскільки хвороботворні бактерії і віруси у такому середовищі не можуть розмножуватися і швидко гинуть. В цей же час в організмі активно виробляється антитіла, лізоцим та інтерферон, який служить потужним зброєю проти « непрошених гостей».
Багато людей вважають жар небезпечним проявом хвороби, хоча правильніше було б назвати його ознакою одужання – абсолютно природним і бажаним! Висока температура – це єдиний спосіб перемогти хворобу, принаймні не вдаючись до таких крайніх заходів, як прийом антибіотиків. У кожної людини власна «захисна температура» – хтось перемагає «чужорідне вторгнення» при 38 градусах, хтось закипає до 40-41. Однак важливо розуміти: все це організм робить сам, виходячи зі своїх потреб – а значить, і можливостей. Висока температура, всупереч усім страхам, не небезпечна ні для дітей, ні для дорослих (проте максимальні її показники небажані для дам в положенні, літніх, епілептиків, нещодавно прооперованих людей і в інших «особливих» випадків).
Для дитини жар – свого роду тренажер для розвивається імунної системи. Якщо дорослі не будуть грубо втручатися в процеси саморегуляції за допомогою жарознижувальну хімії, зростаючий організм зуміє виробити стратегію подальшої взаємодії з різними інфекціями, і в майбутньому навчиться справлятися з хворобами швидко і ефективно. Знаменитий педіатр-неонатолог Н.П Шабалов в підручнику «Дитячі хвороби» пише: «Лихорадка – захисно-пристосувальна реакція організму, сформована в процесі еволюції у теплокровних тварин. Біологічну доцільність лихоманки, як процесу, пояснюють прискоренням розпаду всього «чужорідного» у вогнищі запалення. Лихоманка підвищує природну стійкість організму, посилюючи бар’єрну і обезвреживающую функцію печінки, фагоцитарну (пожираючу мікроби) функцію лейкоцитів».
Що відбувається, коли ми боремося з температурою?
Звичайно, в такому стані потрібно перебувати в ліжку, а не в офісі або за кермом автомобіля – організм зайнятий вирішенням важливих задач, тому що йому потрібен спокій і запас сил. Що робить замість цього сучасна людина? Він твердить завчену рекламну фразу «ніколи хворіти!», заливає в себе «рідина для зняття симптомів хвороби» – і далі крутиться в колесі. Проте така боротьба з симптомами дає тільки помилкове відчуття безпеки: поки ми святкуємо перемогу над жаром, небезпечні віруси та інфекції безперешкодно роблять те, чого прийшли – колонізують наш організм. І якщо б вони вміли думати, вони б просто реготали над нашою дурістю… Адже в цьому випадку людина свідомо здає себе в оренду мікробів – причому хвороба не закінчиться через тиждень, а перейде в хронічну стадію з регулярними загостреннями.
Якщо ми кидаємося «гасити пожежу», як тільки ртуть у термометрі поповзе вище 36,6 – ми просто надягаємо гамівну сорочку на свій імунітет. В організмі не виробляється необхідної кількості інтерферону та інших компонентів, необхідних для боротьби з інфекцією. Замінюючи природний захист на штучні антибіотики, ми остаточно гробимо свою еволюційну здатність самостійно боротися з численними зовнішніми загрозами (одним словом, ведемо себе по відношенню до самих себе як вірус імунодефіциту).
Крім того, різкі перепади температур від прийому «ліків» надають серйозну навантаження на серце. Коли організм сам регулює свою життєдіяльність, він робить це плавно: досягши максимуму, температура так само плавно повертається до норми. Якщо ж ми втручаємося в плани свого організму і п’ємо жарознижуючі засоби, температура різко падає, але потім намагається надолужити згаяне і підвищується… тоді ми знову п’ємо хімію, і так кілька разів. Всі ці «пригоди» ніяк не можна назвати корисними для нашої серцево-судинної системи.
Як правильно знизити температуру?
Багато сучасні фахівці вважають, що температуру в принципі збивати не треба – хоч це стан не завжди приємно, воно все ж не небезпечно (якщо тільки жар не викликане сонячним перегрівом або хімічним отруєнням). Температура не підніметься вище того значення, яке конкретний організм зможе перенести – зазвичай не більше 40 градусів. Але досить часто відмітка на градуснику буває на пару значень вище, ніж нам дійсно потрібно: це відбувається тому, що організм перегрівається через не комфортної зовнішнього середовища. Як цього уникнути?
По-перше, при дійсно сильному жарі можна обтерти хворого прохолодною водою (можна в суміші з горілкою або 6%-ним оцтом). Щоб мізки не закипали, на лоб можна покласти змочену в прохолодній воді серветку і періодично змочувати її. Після таких маніпуляцій температура моментально опуститься на 0,5-1 градус.
По-друге, у приміщенні не повинно бути жарко і задушливо – кімната повинна бути добре провітрена (для боротьби з вірусами організму необхідний кисень!) Не можна кутати хворого в теплий одяг і вкривати пуховими ковдрами: тканина повинна бути легкою, вільною і легко вбирати вологу, що виділяється розпаленим тілом (на це здатні тільки натуральні тканини). Це ще мінус 1 градус від високої температури.
По-третє, під час хвороби потрібно багато пити, але не дуже гарячий чай, оскільки від нього температура «стрибне» вгору. Також не варто парити ноги: це не тільки перегріває організм, але і може призвести до ускладнення інфекційних хвороб. Однак жарознижувальний ефект – далеко не єдина причина, по якій не варто приймати порошки з пакета. Про це ми з вами і поговоримо наступного разу.
