Що таке вівтар?

Вівтар – дослівно з латині означає як жертовник або місце де приносять жертву шляхом спалення. У сучасному християнстві, як в католицтві, так і в православ’ї, вівтар не несе більше такої функції, але при цьому займає важливу частину храмового будівлі.



Поняття вівтар має трохи різні уявлення у католицтва і православ’я.



Православна церква, називає вівтарем приміщення в храмі, яке огороджується від загального молитовного залу іконостасом, стіною або огорожею. У вівтарному приміщенні розташований престол, на якому зазвичай викладаються такі предмети, як антимінс, хрест і Євангеліє. Сама вівтарна частина храму повинна розташовуватися в східній частині будівлі. За постановами Вселенського і Лаодикийского собору, в вівтарний приміщення можуть входити тільки священнослужителі вищої ієрархій. Періодично з нагоди, допускаються помічники – чоловіки, яких називають алтарником. У жіночих монастирях, допускається проникнення в вівтарний приміщення жінок похилого віку. За вівтарем проводяться священні таїнства і причастя. У рідкісних випадках за особливі заслуги до вівтаря допускаються видні миряни. Прикладом може послужити причащання Володимира Путіна в 2001 році, в вівтарному приміщенні Храму Христа Спасителя.



У католиків же трохи інакше приймається поняття «вівтар». Вівтарем в католицизмі зветься безпосередньо сам престол, на якому також розташований хрест і євангеліє. Іноді викладаються предмети для причастя – хліб і кубок з вином. Вівтар в західних католицьких храмах має відкритий вид і призначений також для звершення таїнств і літургій. Причому за добу за одним вівтарем дозволяється проводити службу не більше ніж один раз. У багатьох великих католицьких храмах встановлюються відразу кілька вівтарів, напрямок яких, також як і в православ’я вказує на схід.