Де панує повний спокій

Плоскогір’я Укок

Статус єдиної в своєму роді «зони спокою» серед особливо охоронюваних територій в Росії носить плоскогір’я Укок, розташоване на півдні Гірського Алтаю, на стику державних кордонів Росії, Монголії, Китаю і Казахстану. Тут заборонено вести археологічні розкопки і будь-які роботи, що можуть порушити природний комплекс плоскогір’я. У свою же час це місце було досить жвавим, оскільки тут проходив Великий шовковий шлях — про це свідчать понад 1 000 курганів і 300 археологічних пам’яток, що належать до різних епох. На початку 1990-х років в одному з курганів були знайдені дві мумії — воїна і багатої молодої жінки, названої «принцесою Алтаю». Обидві знахідки, віднесені до пазирикської культури (V—III століття до н. е..), прекрасно збереглися в умовах вічної мерзлоти. Татуювання на лівому плечі жінки (так званий алтайський вухатий грифон) породила безліч легенд про те, що мумія є міфічною «княжною Кадин», або «прародителькою алтайців», хоча вчені встановили, що жінка не належала ні до одного з племен монголоїдної раси, а зовнішність її швидше нагадувала європейську. Незвичайним було і одягання померлої — шовк сорочки не китайського походження, як майже всі шовку давнину. На жаль, знахідка «алтайської принцеси» змусила багатьох відновити і пошуки міфічного «золота скіфів». Саме для того, щоб зберегти в недоторканності сакральне місце, в середині 1990-х років владою Республіки Алтай плато Укок і було оголошено «зоною спокою».