Хто першим опустився на морське дно?

За легендою, першим опустився на дно моря Олександр Македонський в 4 столітті до нашої ери. Так стверджував Аристотель. Метою занурення була розвідка: необхідно було з’ясувати, чи не встановили чи захисники фінікійського міста Тіра підводні загородження. Занурення Олександр Македонський здійснив в особливому скляному апараті.

Подавати повітря в водолазний дзвін за допомогою насоса запропонував в 1690 році англієць Едмунд Галлей – той самий, ім’ям якого названа комета.

Як відомо, чим глибше водолаз занурюється в море, тим більший тиск води відчуває. Єдиним виходом було сконструювати сферичний апарат, щоб вода тиснула на сферу з усіх боків з рівним зусиллям. Такий апарат, названий батисфері, сконструював в 1930 році Вільям Біб (США).

Чарльз Біб і Отіс Бартон

Пізніше, в 1948 році, завдяки швейцарському вченому Огюст Пікар, з’явився батискаф, здатний самостійно, без допомоги корабля, занурюватися і спливати. Пристрій батискафа Паккар більше нагадувало дирижабль, ніж підводний апарат.

Батискаф Огюста Піккара відразу занурився на 3140 метрів в Середземному морі. А в 1960 році син Огюста Піккара Жак на апараті «Трієст» вперше в історії людства опустився на дно Маріанської западини (Тихий океан), яка знаходиться на глибині 11,25 кілометра. & Quot; Трієст & quot; занурився на рекордну в історії людства глибину – 10 919 метрів. Занурення зайняло близько 5 годин, підйом – близько 3 годин, а на дні апарат пробув 20 хвилин.