Як тварини всиновлюють дитинчат?
Звичайно шкода, що мультяшний мамонтеня наївно помилявся, співаючи на крижині – «адже так не буває на світі, щоб були втрачені діти». Звичайно, ні в однієї тварини у природі немає гарантії, що він не залишиться раптово без материнської турботи, ласки і молока. Багато що може трапитися – когось підстерігають хижаки, хтось не встигає врятуватися від лісової пожежі або повені, а хтось необережно переходить дорогу автомобілю. Але навіть у суворому світі, де кожен, загалом-то, зацікавлений у виживанні саме свого виду і персонального ДНК, відбуваються незвичайні випадки усиновлення. Причому не тільки у схильних до такої поведінки колективних тварин, що живуть великими сімейними групами (мавпи, леви), але і в запеклих пустельників, вкрай агресивно відносяться навіть до чужого потомству свого виду (ведмеді, тюлені та ін) Такий альтруїзм не міг залишитися непоміченим – адже він ламає всі наші звичні уявлення про устрій світу!
Домашні улюбленці
Почнемо, мабуть, з найбільш простих випадків усиновлення, що відбуваються прямо під боком у людини. Простими їх можна назвати тому, що домашні улюбленці – собаки і кішки – виросли серед людей, оточені турботою і увагою, захищені від негоди дахом і вчасно нагодовані. Ці тварини відрізняються від своїх далеких предків, як небо і земля, а собака – та взагалі виділилася в окрему від вовків категорію, ставши вірним супутником людини. Не дивно, що живуть «під крилом» господарів вихованці відчувають багато людські емоції, колишні недозволеною розкішшю для їх диких родичів.
Так, наприклад, у Південній Кореї собака почала піклуватися про маленького оленя, якого врятував і приніс додому фермер.
У Гамбурзі вівчарка Ласка удочерила двох диких кабанів, раптово осиротілих, а інша її німецька колега, Катинга, усиновила крихітного порося на прізвисько Полинхен – тепер парочка мирно живе на хазяйської фермі.
Нерідко четверногие друзі людини беруть на себе турботу про своїх «протилежності»: кішки піклуються про щенят, а собаки выкармливют осиротілих кошенят – як, наприклад, Чіа, воспитавающая чотири нявкаючих пухнастих грудочки.
А мініатюрна чихуахуа з невигадливою кличкою ХуаХуа усиновила… курча! І не біда, що це не собака, а птиця. Нехай росте що вийде – мабуть, вирішила собачка, таскающая здобутий «чадо» в зубах на прогулянки.
А ось пуделиха Пікс взагалі вигодовує маленьких білочок. Такого ж симпатичного гризуна усиновила і кішка Еммі, выращивающая одночасно власних кошенят. Її малюка назвали Роккі – мабуть за те, що бельченок незабаром почав старанно наслідувати кошачему урчанию і навчився нявкати, як прийомна мама.
На фермі Едварда і Ріс Тейт стався ще один цікавий випадок – однорічна курка по імені Мейбл прихистила чотирьох цуценят і тепер дбає про них. Здавалося б, у неї повинні бути свої уявлення про виховання дітей – «туди не ходи, не клюй, і не сердь тата – а то накукарекает на тебе». Але Мейбл не нав’язує малюкам ніяких «курячих стереотипів», і ні зовнішність, ні поведінку підопічних анітрохи її не бентежить. Господарі розповідають, що цим курка врятувала собі життя – а інакше її б давно подали до обіду на блюді.
Подібний пташиний союз, до речі, організувала інша птиця – білий поштовий голуб на ім’я Ной, який побачив в реабілітаційному центрі для тварин двох кроленят, які осиротіли через тиждень після народження (в результаті нападу бродячої собаки). Ной довго просився до малечі в клітку, так що співробітникам довелося запустити птицю всередину. В результаті голуб не тільки залишився «висиджувати» маленьких гризунів, але і безтурботно чистив кроленятам «пір’я».
Мешканці зоопарків
В штучної середовищі, будь то спеціалізований парк для тварин, або тісний вальер в міському зоопарку, тварини часто втрачають свої природні орієнтири. Саме в неволі самки іноді відмовляються від свого потомства – і про них доводиться піклуватися співробітникам, вигодовуючи їх новонароджених пляшечок… Але не завжди – тут теж трапляються зворушливі усиновлення.
Золотистий ретривер на ім’я Ізабелла усиновила трьох дуже рідкісних малюків – білих бенгальських тигренят, яких назвали Насиру, Анжику і Сидани. Мати відмовилася від своїх смугастих кошенят всього через 15 годин після їх народження. Тепер Ізабелла грає з «підростаючим поколінням», дозволяє тигренятам чи не їздити на ній верхи – і все сімейство виглядає цілком задоволеним життям. У різних провінціях Китаю відвідувачі зоопарків так само змогли побачити собак, які виховують левенят і тигренят.
Крім того, в зоопарку міста Тайюань собака усиновила двох дитинчат червоної панди, а неподалік від Ліверпуля в сафарі-парку Ноусли осиротілого олененку дісталася цілих два прийомних папи – ними стали пси Джеффрі і Киппер.
Про дивовижною левиці по імені Камуньяк (в перекладі з мови самбуру – «благословенна») преса писала багато і довго. За своє життя ця дика велика кішка усиновила шістьох дитинчат – не левенят і не тигренят, а… дитинчат антилопи, якими, взагалі-то, леви і харчуються. Коли стадо цих травоїдних бачить хижака в траві, антилопи пускаються у втечу. Саме це сталося при появі Камуньяк, коли блиснувши копитцями, мати першого приемыша помчала від хижачки геть. Але та не чіпала переляканого дитинча, і кілька тижнів виховувала його як свого власного. Після цього усиновлення левиця буквально стала вегетаріанкою – вона перестала полює, довго голодувала і незабаром ослабла, що не зуміла захистити «антилопыша» від іншого голодного лева. Після цієї трагедії працівникам парку довелося виходжувати і открамливать Камуньяк. А незабаром вона вже опікала нового парнокопитного дитинча, повністю спростовуючи теорію про те, що хижаки здатні думати тільки шлунком.
Окрема тема – це усиновлення у приматів. Вони носяться з будь живністю, яка потрапляє їм під руки – кошенятами, тигренятами, щенятами, кроликів, хом’ячків, дитинчатами інших видів мавп. Але у них все індивідуально, і результат таких усиновлень залежить від характеру конкретної мавпи. Одні дуже відповідально підходять до виховання дитинчат, піклуються про них і не дозволяють одноплемінникам ображати їх. Інші звертаються з найдами як з живими іграшками, і ті можуть навіть померти без нормальної (природною для них) їжі, не кажучи вже про відсутність зразка для поведінки. Часто на усиновлення мавп спонукає втрата власних дитинчат. Самі безпардонні з них іноді навіть крадуть малюків у інших самок, щоб няньчится з ними. Але частіше союзи між приматами та іншими тваринами бувають позитивними.
У парку Момбаза Хеллер (Кенія) маленького гіпопотама Оуена врятували з океану, куди його змило повінню. 300-кілограмову крихту підселили у вольєр до 130-річної гігантської сейшельської черепасі по імені «Мудрий старий» (на мові суахілі – «Мзее»). Спочатку татусь абстрагувався від надокучливого телепня, копіює його поведінку і сплячого поруч з ним, – але все ж серце Мзее розтануло, і незабаром дивна парочка стала нерозлучною.
Завершуючи тему зоопарків, потрібно зауважити, що нерідко заради комерційних міркувань їх працівники надходять дуже аморально, спеціально разлучая батьків з малюками. Чергова «сенсація» начебто крокодила, яка усиновила зебру, підстьобує публіку стояти в черзі за квитком, а права тварин всім, на жаль, до лампочки. Так, у thai зоопарку «Sriracha Tiger Zoo» подібні підміни взагалі стали нормою: керівництво додумалося просто поміняти місцями дитинчат тигриці і свині, без будь-якої на те необхідності. А потім ми дивуємося – чому це тварини не хочуть розмножуватися в неволі?
