Як НЕ врятували «Титанік»

Легендарний британський пасажирський лайнер компанії «Уайт Стар Лайн», як відомо, затонув від зіткнення з айсбергом майже сто років тому, 14 квітня 1912 року, здійснюючи свій перший трансатлантичний рейс. Багато про недоліки пароплава сказано в культовій однойменній стрічці з Кейт Вінслет і Леонардо Ді Капріо, але не всі знають, скільки насправді було допущено великих промахів і умисних злочинів. Про це і хотілося би поговорити детальніше.

Даремна макулатура

Не раз траплялося, що описані в книгах події через кілька років ставали реальністю, як ніби доля починає грати по готовому «сценарієм», або літератори дійсно наділені даром ясновидіння – щоб попередити своїх послідовників. Але, як зазвичай, послідовники не цікавляться такого роду посланнями, що і сталося з «Титаніком». Хтось Морган Робертсон за 14 років до аварії (1898 рік) видав роман «Марність» (видавництво «Менсфілд»). Іронія в тому, що дія книги відбувається на кораблі «Титан», так само вважався непотоплюваним. Характеристики літературного і реального кораблів практично збігаються: довжина, водотоннажність, потужність двигунів, в обох по чотири труби і три гвинти. Обидва корабля холодної квітневої ночі стикаються з айсбергом на швидкості 25 вузлів і тонуть. Практично збігається кількість пасажирів на лайнерах, так і трагедія одна і та ж: недостатньо рятувальних шлюпок.

Це солодке слово «авось»

Бюрократія до добра не доводить, особливо якщо створюється недбайливими чиновниками та виповнюється недобросовісними комерсантами. Всієї цієї відомої епопеєю з 20 рятувальними шлюпками, які могли вмістити не більше половини пасажирів, історія зобов’язана Британському кодексу торговельного мореплавства, згідно з яким загальна місткість рятувального транспорту НЕ вимірювалася кількістю пасажирів та членів екіпажу, а судна тоннажем. Тобто, якщо б мова йшла про вантажному пароплаві, шлюпки призначалися для екіпажу і 30% вантажу (найціннішого). Але це правило було затверджено ще в 1894 році, коли найбільші кораблі були в 7 (!) разів менше «Титаніка», та й останній був аж ніяк не торговельним судном. На гігантському пароплаві знайшлися приміщення під турецькі лазні, пральні та ресторани – а для рятувальних шлюпок пошкодували місця і фінансових коштів.

Окрема тема, звичайно, – та особлива, надприродна логіка, якою керувалася кожна сторона, що потерпіла під час аварії. По-перше, відданий капітаном наказ «спочатку жінки і діти» був по-різному інтерпретований для кожної окремої човни. Десь чоловіки займали місця в шлюпках за умови відсутності жінок і дітей, а десь їх категорично відмовлялися пропустити – в результаті спускаючи на воду наполовину (!) порожні човни. В шлюпці №1 взагалі 28 місць з 40 залишилися «без аншлагу». По-друге, не пропускаючи чоловіків на шлюпки, екіпаж не відмовляв собі в подібному задоволенні і благополучно відпливав з потопаючого судна. Зрозуміло, службовцям неважко було здогадатися, що виконавши до кінця свій борг при посадці пасажирів їм самим довелося б залишитися на лайнері. Проведений аналіз операції з порятунку людей з «Титаніка» показав, що адекватні дії команди могли б зберегти життя майже шести сотень людей, в результаті залишені за бортом, оскільки незаповнені шлюпки підібрали всього 6 чоловік і накивали п’ятами подалі від місця катастрофи – щоб потопаючі не перекинули човна або їх не затягло під гвинти.

Якщо ви знайомі з екранізацією «Титаніка», розповідати про 75%-ної смертності пасажирів третього класу особливо не треба. Лагодяться екіпажем перешкоди і закриті перебирання – історичний факт. Зате пасажири першого класу врятувалися, зрозуміло, в повному складі.

Ключ до порятунку

… Зрозуміло, був відсутній! В останній момент за неразглашающимся причин була замінена кандидатура помічника капітана, і в поспіху (за офіційною версією) новому службовцю забули (!) передати ключ від сейфа з біноклями для чільників. На диво, ніч аварії видалася безмісячної, безвітряної (не видать гребінців піни біля айсберга), а сама крижана брила виявилася не білою, а… чорною. Кажуть, так буває, якщо айсберг нещодавно перевернувся у воді. Інша справа, що такі айсберги «мешкають», в основному, біля Антарктиди. А крах «Титаніка» відбулося далеченько від крижаного материка…

Вам телеграма

Самий розкішний круїзний лайнер свого часу не міг похвалитися прямим зв’язком з капітаном – повідомлення долинали в усній формі. І ніхто б нічого не сказав, якщо при цьому пряма радіотелеграфна зв’язок не була б у вільному доступі для найбільш заможних пасажирів, мучаться від нудьги і активно спілкуються з сусідніми мандрівними кораблями. Телеграфні послуги щедро винагороджувалися чайовими, і старший офіцер зв’язку так захопився высокосветскими телеграмами, що проігнорував приходять ще з ранку повідомлення про дрейфуючих айсбергів і їх координати з інших судів. Ймовірно, капітану і офіцерам було в загальних рисах усно повідомлено про айсберги, але так чи інакше, швидкість сбавлена не була, – що могло б врятувати корабель від пробоїни. На диво, корабель не зупинився навіть після удару: віднімаючи у самого себе час для порятунку пасажирів, «Титанік» на ходу успішно допомагав собі зачерпувати воду.

В умовах економії

Дослідження шматка корабельної обшивки «Титаніка» близько 15 років тому було проведено в Канаді. З’ясувалося, що низькоякісна сталь, якою був покритий корабель, містила багато домішок сірки, і при охолодженні до температури крижаної води в океані втрачала пластичність. Від цього стався так званий «крихкий розрив», і розколовся навпіл як сірник, лайнер раптово пішов під воду. Сучасна, добротна сталь при таких габаритах пароплава і швидкості зіткнення відбулася б вм’ятиною.

Альтернативна версія

«Титанік» був одним з трьох кораблів-близнюків компанії-виробника, і деякі дослідники вважають, що корабельна аварія було спланованою подією. За їх версією, власники підмінили «Титанік» раніше пошкодженим (недостатньо сильно) «Олімпіком» з метою отримання страховки – замінивши кормові аркуші з назвою лайнера. Здогадайтеся, хто зайняв пост помічника капітана перед самим відплиттям? – Чоловік, який обіймав аналогічну посаду… на «Олімпіку». Проте змовники не змогли вірно спрогнозувати результат зіткнення з айсбергом. Проти цієї теорії висувають виявлений в кінці століття серійний номер корабля, який відповідає номеру «Титаніка». З іншого боку, особисто нам його не показували, а фотошоп, як кажуть, творить чудеса. Прихильникам теорії змови, в свою чергу, ввижається якийсь аромат фальші в неймовірній кількості фатальних збігів, проігнорованих попереджень та заходів безпеки: висока швидкість, відсутність біноклів… Ясно одне: там, де обертаються великі капітали – плетуться грандіозні інтриги.