Що означає «затрапезний вид»

Колись в духовних училищах і семінаріях діти бідного провінційного духовенства ходили в старих, потертих халатах.

Кілька застарілий фразеологізм змушує згадати слово «трапеза», що по-грецьки означає «стіл», звідси «затрапезний» – «застільний». Сьогодні ми вживаємо це слово в значенні «бідний», «зубожілий», «низькосортний». Але хіба не прийнято до обіднього столу одягатися красиво? Виявляється, так було не скрізь і не завжди. Колись в духовних училищах і семінаріях діти бідного провінційного духовенства ходили в старих, потертих халатах. Саме за трапезами можна було побачити безліч таких одягів, які отримали назву «затрапезних». Правда, за іншою версією лінгвістів, у цього виразу є ще одне пояснення, відсилає нас до Петровським часів. Серед підприємців, які отримали від Петра фабрики «в заохочення здібностей і корисної діяльності», був Іван Затрапезніков, який розгорнув виробництво на ярославської текстильної мануфактури, яка швидко прийняла його барвисту прізвище в якості «бренду». Фабрика випускала матерію під назвою «пістрі», або «пістрявій», в народі прозваний «затрапезом», «затрапезніком». Ця груба дешева тканина з конопель (конопляного волокна) годилася для оббивки матраців, шиття халатів і шаровар. Схожий на голландський тик (матерію для подушок), затрапез був строкатим або в синю смужку і носив ще кілька назв в залежності від виду плетіння – «погоняйка», «путанка», «тяжіння», «Скворцово», «наволочних». Ось з цього затрапеза і шили одяг. Салтиков-Щедрін в «Пошехонской старине» пише: «[сінних дівчат] погано годували, одягали в затрапез і мало давали спати, виснажуючи майже безперервною роботою». А дама з «Прибуткового місця» Островського вторить йому: «На мою станом я вас могла б тільки в ситцевих та в затрапезних сукнях водити».