1.    
  2.    
  3.     Океан – що ми про нього знаємо

Океан – що ми про нього знаємо

Напевно багато хто знає, що океан таїть у собі стільки ж неизвестностей, скільки в даний момент таїть космос. І люди досліджували, менше 1% того, що може приховувати під собою водна гладь . Щорічно купа вчених і дослідників займаються розробкою нових програм з вивчення океанів. Але по колишньому інформації практично не додається. Поки людство чисто технічно не здатна до вивчення океану. Для цього потрібно маса часу і величезна кількість фінансових витрат. Адже для дослідження того, що знаходиться на великій глибині потрібні спеціальні батискафи, здатні витримати гігантське тиск великої товщі води. А також купа технічних примочок, щоб здійснювати вивчення з борту корабля.

На дні світового океану знаходиться величезна кількість живих організмів, більшість з них невідоме людству, але все ж частина вдалося вивчити. Однак давайте про все по порядку.

Прийнято вважати, що на нашій планеті існує 4 океану. Найбільший з них – Тихий. Він настільки величезний, що якщо скласти всі континенти та острови разом, їх сумарна площа все одно буде меншою за розміром, ніж водна гладь цього гіганта. На другому місці Атлантичний, третьому – Індійський, четверней – Північний льодовитий.
взяв саме цю карту, так як тут найбільш наочно показані розміри Тихого океану, сорі за напис знизу:(

Назви кожного океану є своє пояснення.

Найбільший був названий – Тихим після того як Фернан Магеллан переплив його в 16 столітті. Мореплавцю дуже пощастило і він не застав ні одного сильно вітряного дня. А тому їм і було дано таку назву. Звичайно зараз вчені знають, про зовсім не тихої, бурхливій воді, притаманною Тихому, але перейменовувати його не стали.
Атлантичний: вже у творах давньогрецького історика Геродота (V ст до н. е..) “море за стовпами Геракла (тобто за Гібралтарською протокою) називається Атлантіс.
Індійських, на честь давньої країни Індії.
Північний Льодовитий – з-за свого місцеположення і великої кількості дрейфуючих льодовиків різного розміру. До речі, це той самий океан, де затонув “Титанік”.

Так, з курсом 5 класу розібралися. Рухаємося далі.

Є така наука, океанологія. Вона займається вивченням світового океану заради досягнення таких цілей:

  • підвищення ефективності і забезпечення безпеки підвод
  • ного і надводного мореплавства;оптимізація використання
  • корисних копалин дна океану;підтримання
  • біологічної рівноваги океанічної середовища;удосконалення метеорологічних прогнозів.

Що вдалося дізнатися людині про океані за останні пару століть?

Багато мореплавці та торгівці, бороздившие морські простори, завжди намагалися зібрати якомога більше інформації про місця, в яких вони побували. З цієї причини Колумб, Магеллан та багато інших завжди вимірювали і записували глибину, недалеко від суші і у відкритому морі. Їх методи виміру були далекі від сучасних, а тому тоді ніхто точно не міг встановити справжню глибину океанів. Однак з винаходом ехолота (прилад для вимірювання глибин з допомогою звукових сигналів) багато чого змінилося.

Вченим стало відомо, що середня глибина океанів коливається від 1200 до 4000 метрів. Однак є певні місця, де глибина досягає і 11км. Так званий Маріїнський жолоб – найглибше місце на планеті (тут би вписався жарт про колишню, але у нас наука). Маріїнський жолоб являє собою западину від 1.5 до 5км шириною і 1,5 км довжиною. Як я вже зазначив, глибина коливається від 10.400 до 11003 метрів. В історії людства було всього два занурення на дно западини, з людьми на борту. Перше відбулося в 1960 році, а останній через 52 року (2012).

Першими хто досяг такого дна (крім курсу рубля, звичайно), були Жак Пікар і Дон Уолш. Після майже 5 годин занурення, людина вперше опинився в місці, де тиск в 1072 рази перевищувала норму. Дослідники зробили безліч фоток океанічного дна, заміряли рівень радіації і температуру, яка склала 3.3 градуси Цельсии,помітили ще одну рибу, сплющену з двох сторін. А також пізніше зробили заміри діаметра гондоли, як виявилося, він зменшився на 3 мм.

До речі тут у мене постало питання, за який час загинули б люди, якби вся конструкція лопнула і чоловік опинився під товщею води? Але тут вже кожен сам нехай думає над відповіддю. Але напевно це сталося миттєво.

Друге занурення здійснив Джеймс Кемерон. Так, той самий режисер. Він є третім і останнім на даний момент людиною, що побувала так глибоко.

Забув згадати, що до 1958 року, люди вважали, що на глибині більше 7000 метрів неможливе життя, цей міф зруйнували радянські вчені, першими в світі довели зворотне.
Найбільш курйозний випадок, пов’язаний з вивченням западини

Ще до занурення перших людей, вивченням жолоби вже у всю займалися вчені різних країн. Першими вивчати його стали англійці на борту корвета “Челленджер”. Вони й зіткнулися з першими дивацтвами. З судна «Гломар Челленджер» було спущено дослідний «їжак». Вже через годину після занурення реєструючі мікрофони стали передавати на поверхню шум, підозріло нагадує роботу пилки.

Камери зафіксували в глибині якісь неясні тіні. Вченим не сподобалася думка про те, що в Маріанській западині може пропасти унікальне обладнання, а тому був ініційований терміновий підйом. Акуратно і поступово “їжак” був піднятий за вісім годин. Виявилося, що прочнейшие кобальто-титанові балки конструкції понищився, а трос із спеціального сталевого сплаву так і зовсім був наполовину перепиляний. Хто і як міг створити таке, залишилося загадкою. Ошелешені вчені опублікували звіт про цю подію в 1996 році. З ним можна ознайомитися в газеті «Нью-Йорк Таймс». Може бути тут були прорахунки в конструкції, а тому вона не витримала тиску, а може і ні.

Океан на стільки не вивчений, що породжує все більше і більше небилиць, аж до того, що літаючі тарілки, які були неодноразово помічені, устремляющимися з небосхилу прямо у воду, є плодом творіння цивілізації, живе з нами на одній планеті, тільки ми на суші, а вони, судячи з усього, у воді. Звичайно кожен сам вибирає те, у що вірити, але хто знає, де ховається правда? Зовсім недавно ходили лише легенди про нібито величезних кальмарах, що живуть в товщі води, але ви напевно бачили випуск новин про гігантського 18-ти метрового кальмара, якого зняли японські дослідники в його природному середовищі існування. Якщо ні, то раджу подивитися.

06.04.2018

Написати коментар