Коли собака стала другом людини

Точно невідомо

Відповімо відразу — точна дата цієї події невідома, як невідомо і ім’я першої домашньої собаки, а також ім’я і навіть плем’я людини, чиїм другом вона була. І можна до хрипоти сперечатися, що ж саме слід вважати початком дружби: перший обмін поглядами, перше спільне дію або зникнення страху один перед одним. Точно відомо одне — собака була першим одомашненным тваринам. При свійських змінюється скелет, зокрема вкорочується і потовщується морда, закруглюється хвіст. Цей процес відбувається під впливом штучного відбору досить швидко. Найдавніші собачі кістки (з відомих на сьогоднішній день) знайшли на поселеннях віком 30-17 тисяч років до н. е. в торфовищах на території Швейцарії і Франції. Ця собака зовні ще нагадувала вовка, але морда вже була скороченою. Генетики стверджують, що перші ознаки одомашнення, що відрізняють вовка від собаки, це зміни в хромосомах. За кількістю таких змін можна визначити час цього процесу. Правда, точка відліку тут сильно коливається — від 100 до 40 тисяч років тому. Археологи судять про свійських за поховань тварин: перші собачі могили датуються віком 19-15 тисяч років до н. е. І тільки починаючи з бронзового століття, тобто п’ять тисячоліть тому, з’являються п’ять основних типів «чотириногих друзів»: волкообразные, мастифи, пастуші, хорти і пойнтеры. Немає єдиної думки і про те, хто ж був предком собаки. Карл Лінней вважав, що це зниклий нині вид. Адже у багатьох домашніх рослин і тварин дикі «прабатьки» або невідомі, або перевелися порівняно недавно: так, зникли предки домашніх корів — тури і коні — тарпани. А Чарлз Дарвін відзначав, що все розмаїття собак (більше 400 порід) відбулося в результаті штучного відбору від одного предка — вовка. Відомий же дослідник поведінки тварин Конрад Лоренс, спираючись на свої спостереження, припускав, що деякі собаки походять від вовка, а інші — від шакала.