1.    
  2.    
  3.     Чому ми шукаэмо корінь

Чому ми шукаэмо корінь

Корінь квадратний корінь кубічний – назва настільки звично, що дорослому зовсім не ріже слух. Підсвідомо, навіть знаходиш якусь асоціацію – мовляв корінь рівняння – це щось, звідки все зростає. А назву це народилося не випадково, а шляхом довгого філологічного плутанія з різних мов. Витяганням кореня називається операція, зворотна зведення в ступінь. Отже, чому “корінь”?

Відразу скажемо, що ботаніка тут не при чому. Хоча версія з землемірами, вычисляющими бік поля певної площі не так вже далека від істини. Але народився термін в результаті багаторазового перекладу з мови на мову. Ввели таке поняття (ну, скажімо, наскільки це відомо зараз) стародавні греки. Вони розуміли під витяганням кореня (другого ступеня) знаходження сторони квадрата при відомій площі. Землеміри, в деякому роді. Правда, при запису результату вони використовували слово “сторона”. Знайти сторону квадрата, або “сторона від 25” дорівнює 5.

Простуючи по планеті, математичні тексти прийшли з Греції до Індії. Тут при перекладі на санскрит було використано слово “мула”, яке крім “сторони” означає ще і “підстава”. В геометричному сенсі, як основа трапеції, наприклад, або рівнобедреного трикутника. Теж, в принципі, зрозуміло і не позбавлене певної логіки.

З Індії математика допленталася до арабів. (Арабські цифри-то всьому світу сподобалися, так?) А араби теж перевели терміни на свій лад, вживши для цього слово “джізр”, яке теж “підстава”. Але ще й фундамент у будинку, у підніжжя гори і … корінь у рослини.

І коли математика, завершивши коло, повернулася в Європу, то все знову перевели, тепер вже з арабської на латинську. Як “radix”, тобто “корінь” в прямому ботанічному сенсі.

Ось такий вийшов кругообіг коріння в природі.

19.12.2016

Написати коментар