Чому гра в кулі поміняла назву на боулінг

Боулінг

Прототипи куль та кеглів — атрибутів популярної нині ігри боулінг, — датовані V тисячоліттям до н. е., були знайдені археологами в давньоєгипетських похованнях. Сучасна версія цієї найдавнішої гри належить американцям. Простота правил, нескладний реманент і можливість встановити доріжку для катання куль як на вулиці, так і в закритому приміщенні, зробили її дуже популярною. Азартність глядачів, які спостерігали за цими змаганнями, призвела до того, що присутні почали робити на гравців свої ставки. Правда, через деякий час «гра в кулі з 9 кеглями» на гроші почала викликати бурхливе невдоволення громадськості, а тому влада деяких штатів змушені були її заборонити. Але невгамовні американці вирішили, що якщо її правила додати ще одну, 10-ю кеглю, і назвати все це «боулінгом» (від англ. bouling — катати кулі), то гра вже буде зовсім інший, не підпадає під цю заборону.В кінці XIX століття було вирішено організувати Американський конгрес боулінгу і запровадити єдині правила, а в 1916-му був скликаний Міжнародний Жіночий Конгрес боулінгу. Спочатку кулі для цієї гри виготовлялися з твердої деревини дерева бакаут, потім з гуми, а з перших десятиліть XX століття — з каучуку. В середині минулого століття з’явилися автоматичні пристрої для установки кеглів — пинспоттеры, що призвели до скасування посади пинбоев — працівників боулінг-клубів, встановлюють кеглі. Телевізійні передачі, які пропагують боулінг, зробили його ще більш масовим і популярним видом спорту, що незабаром привело до об’єднання гравців в Асоціацію професійних боулерів (РВА). Сьогодні боулінг є одним з олімпійських видів спорту. Змагання по ньому проводяться за системою «десяти кеглів» і складаються з десяти фрэймов.