Чому дні тижня так називаються

Ви не знаходите, що з назвами днів тижня в мовах присутня явна плутанина? Чому в деяких країнах тиждень починається з неділі, а в інших (як і в нашій) – з понеділка? Чому понеділок – перший день, а “середній день тижня” – третій, а не четвертий? А як в інших мовах? Будемо розбиратися.

Ми вже писали, чому в сучасній тижні 7 днів. З’явилася семиденка у Вавилоні, а звідти вже поширилася по світу. З якого ж дня “правильно” починати відлік днів тижня? Теоретично міркуючи, можна прийти до висновку, що це абсолютно непринципово. Цикл є цикл, необхідно лише чіткий поділ на робочі і вихідні дні. Християнські традиції тяжіють до того, що б відлік з неділі, бо цей день був днем початку Творіння. В Європі, а точніше в Римі до II ст. н. е теж дотримувалися цього звичаю, поки імператор Адріан не заборонив християнам святкувати суботу. Саме тоді день відпочинку перенесли на неділю. У 321 році цей день був узаконений як щотижневий державний святковий день. Поступово християни звикли до такого стану речей. Однак, у внутрішньоцерковному християнського літургійного життя збереглася традиція вести рахунок днів з неділі.

Тепер будемо препарувати назви днів по окремо і всіх разом.

Понеділок

В європейських мовах понеділок був Місячним днем – днем, яким опікувалася Місяць. І це знайшло своє чітке відображення в його назві:

• Англійська – Monday (Moon day)
• Латинська – Dies Lunae
• Французька – Lundi
• Іспанська – el Lunes
• Італійська – Lunedi

У слов’янських мовах понеділок має значення першого дня або, згідно однієї версії, днем “після тижня”, оскільки “Тиждень” є старим російським словом позначають сучасне неділю (до цього ми ще повернемося трохи пізніше) Вівторок

• Латинська – Dies Martis
• Французька – Mardi
• Іспанська – el Martes
• Італійська – Martedi

Тут ми бачимо назву планети Марс. Цікаво, що, наприклад в фінській Tiistai, англійською Tuesday, німецькою Dienstag і в інших мовах германської групи приховано ім’я войовничого давньогерманської мови бога Тіу (Tiu, Ziu) – аналога Марса.

У слов’янських мовах цей день однозначно читається як “другий” день тижня, вівторок. Середа

• Латинська – Dies Mercuri
• Французька le Mercredi
• Іспанська – el Miercoles
• Італійська – Mеrcoledi

Тут в назвах приховане ім’я бога-планети Меркурій. Покопавшись в інших мовах, виявляємо, що англійське Wednesday походить від Wodensday, що означає день Водена (Вотана). Цей же бог ховається в шведському Onstag, голландською Woenstag, датською Onsdag. Воден – незвичайний бог, він зображується високим, худим старим в чорному плащі. Цей персонаж прославився винаходом рунічного алфавіту, що проводить пряму паралель з богом-покровителем письмової та усної мови – Меркурієм.

У слов’янських “середовище”, “середа”, а також у німецькому Mittwoch, фінському Keskeviikko назва дня відзначає наступ середини тижня. У давньоруському, виявляється, було ще одне назву середовища “третийник”. Четвер

• Латинська – Dies Jovis
• Французька – Jeudi
• Іспанська – Jueves
• Італійська – Giovedi

– День войовничого Юпітера.

А англійська Thursday, фінська Torstai, шведський Torsdag, німецький Donnerstag, датська Torsdag приховують у собі славне ім’я громовержця Тора, аналога Юпітера.

У слов’янських мовах значення четверга очевидно носить суто числове значення четвертого дня. П’ятниця

• Французька – Vendredi
• Іспанська – Viernes
• Італійська – Venerdi

Тут явно проявилася Венера. В англійському ж Friday, шведською Fredag, німецькою Freitag відображене ім’я скандинавської богині родючості й любові Фрейеи (Фригги) – аналог грецької Афродіти і римської Венери.

У слов’янських мовах, як Ви вже мабуть здогадалися, цей день за змістом “п’ятий”. Субота

• Латинська – Saturni
• Англійська – Saturday

А ось тут вже відмітина Сатурна. А як в інших мовах? Виявляється, російську назву «субота», іспанська el Sabado, італійське Sabato, французьке Samedi сходять до ивритскому «Шаббат», що означає “спокій, відпочинок”. Це ж звучання чується і в арабській, перській, грузинською мовами. Юдеїв у цей день заборонена будь-яка робота взагалі. А ось фінське Lauantai, шведське Субота, данське Loverdag схоже відбулися від старонімецького Laugardagr, що означає “день обмивання”. Ну так по суботах і ми не проти відпочити, так і в лазні попаритися.

Неділя Латинський, англійська, німецька, та й безліч інших мов цей день присвячують Сонця – “Sun”, “Son”. В іспанському ж Domingo, французькою Dimanche, італійською Domenica як і в російській “неділя” проявилися християнські мотиви. У перекладі з іспанської, французької, італійської цей день носить назву “День Господній”. У минулі часи цей день в російській мові носив назву “Тиждень”. Багато інші слов’янські мови благополучно зберегли це звучання: болгари кажуть Тиждень, українці Неділя, чехи Nedele.

Ну, а раз термін “тиждень” означав конкретний день, то що ж було взамін того, що ми називаємо тижнем зараз? Виявляється, в слов’янських мовах є ще й слово “седмиця”. Сказати, з якої мови в який перекочувало це слово важко, але цифра сім явно в ньому присутня. У Болгарії тиждень так досі седмицею і називається.

Є цікава версія, з приводу старого російської назви “тиждень” (як останній день седмиці). Він називався так тому, що в цей день нічого не робили”, відпочивали. А понеділок (недельник) означає, що він слідує після “тижня” (тобто неділі), вівторок – другий день після “тижня”. Тоді середовище, як середина тижня, вказує на те, що починалася тиждень все-таки з неділі.