Як лікує хурма

З приходом листопада ми спостерігаємо наснажує картину: на прилавках стали з’являтися перші вогненно-червоні плоди, точніше, ягоди хурми, одним своїм виглядом зцілюючи похмурий настрій пізньої осені. Багато продовжують плутатися в цінниках з написами «корольок», «шоколадна хурма», «шарон» – саме час розібратися, хто є хто, і не дозволити продавцям вводити себе в оману. А ще ми сьогодні навчимося лікуватися «їжею богів», як перекладається назва делікатесу з латини (Diospyros).

Історія хурми і її різновиди

Коли в мережі цілі букети ресурсів хором твердять, що батьківщиною хурми є Китай, вчені-біологи, повинно бути, тільки посміюються над цією наївністю. Насправді хурма дуже давня рослина, про що нам говорить той факт, що в Америці і в Австралії донині ростуть деякі ендемічні її види. Це означає, що подібна екзотика не росте більше ніде на планеті – вона пройшла свій окремий еволюційний шлях ще з часів розколу давнього понад-материка.

Жителі Китаю і Японії всмак балували себе ніжною м’якоттю плодів культурної хурми, але для європейців Схід довго залишався невідомим, та й Марко Поло, мабуть, не ризикнув привезти з подорожі хоча б парочку кісточок… Тому люди «цивілізації» вперше скуштували хурму, лише висадилися в Північній Америці. Яке ж було їх огиду, коли вони через незнання спробували є недозрілі ягоди! Їх в’язка здатність і терпкий смак під час дозрівання пояснюються великим вмістом таніну і, будучи вже помаранчевими на вид, плоди залишаються неїстівними до перших морозів. Індіанці знали: спершу потрібно дочекатися опадання листя, коли сірі «голі» дерева обвішані яскраво-помаранчевими «помідорами», немов прив’язаними на ниточках. Дізнавшись про це від тубільців, люди спробували зрілу хурму – і думка про «неїстівних» диких плодах кардинально змінилося – їх навіть порівняли з абрикосами.

І, тим не менш, саме з Піднебесної Імперії хурму завезли в різні куточки світу: в 1760 році дерево дістався до Франції, а потім вирушили підкорювати Єгипет, Італію, Алжир, Середню Азію, Близький Схід, Ізраїль, Кавказ, узбережжя Чорного моря (Україна, Росія).

Хурма, до речі, належить до родини Ебенових, багато представників якого дають найдорожче дерево в світі – ебенове, або чорне. З цього цінного сировини виготовляють меблеві шедеври, грифи елітних музичних інструментів, а так само різних сувенірів і скульптур. Величезний попит на ці тропічні дерева, які могли б стати одним спогадом через безконтрольного споживання, з 1994 року занесені в Червону книгу. Правда, як сучасні люди, ми змушені на цьому моменті нахмурив брови: на жаль, ця книга є лише довідником ознайомчого характеру, а не якимось реальним правовим інструментом захисту рідкісних видів.

Хурма всяка потрібна, хурма всяка важлива!

У світі існує понад 200 видів хурми, у нас у продажі є тільки кілька з них – і все, знаєте, недосвідченому покупцеві здаються практично однаковими і невинно-помаранчевими. Що ж вибрати?

Під невизначеною написом «хурма», в принципі, може ховатися будь-який різновид цієї ягоди – якщо сумніваєтеся, просто запитайте країну-постачальника (іноді це може бути правильною підказкою). Прийняте у нас назву «хурма» походить від перського «фінікова слива», або «хормалю». Таке прізвисько» отримали солодкі ягоди з Кавказу: в в’яленому вигляді вони практично не відрізняються від фініків. Плоди хурми можуть важити до 500 грам, бути округлими або овальними. Гладка і блискуча шкірка від апельсинового до червонуватого кольору приховує під собою світлішу, желеподібну м’якоть з кісточками. Щоб довести до кондиції недоспелые плоди, потрібно на кілька діб відправити їх в морозильну камеру, а потім просто дати відтанути.

Хурма «шарон» зазвичай округлої форми, з гладкою шкіркою жовто-оранжевого кольору. Вона не має терпкістю навіть в недозрілому вигляді – тоді їй можна майже похрумтіти, немов яблуком. Та й смак її нагадує коктейль з яблука, абрикоса і айви. Відмінна риса шарона – відсутність кісточок, так як вона є штучно виведених гібридом. Назвою сорт зобов’язаний ізраїльської долині Шарон.

«Корольок» – це група східних сортів хурми з великими насінням, дуже ніжною і соковитою м’якоттю. Тільки – увага – не вірте своїм газам, якщо побачите в продажу «шоколадний корольок»! Те, що продають у нас, з гордістю демонструючи потемнілі боки «скарбів» – це перестиглі ягоди, хоч і не обов’язково несмачні. Мета такої нерозумної спекуляції – підмінити звичайним корольком південноамериканську хурму «шоколадний пудинг» або «чорне яблуко» (сапота). Дозріваючи, ці величезні плоди (від 700 до 900 г) із зелених відразу ж стають коричневими і набувають смак темного шоколаду.

Користь хурми

В Японії є така приказка: «Коли достигає хурма, лікарі залишаються без роботи». Так і греки неспроста охрестили хурму «їжею богів»: у сонячних плодах, як скриньках з коштовностями, заховані великі таланти лікування.

Як і всі помаранчеві дари природи, хурма багата β-каротином – джерелом вітаміну А. Так само соковиті ягоди містять високу концентрацію вітамінів групи В, А, С і Р. Мікроелементів теж хоч відбавляй – заліза, марганцю, йоду, калію, міді і магнію. Антиоксиданти, що містяться в хурмі, успішно борються з вільними радикалами, щоб надовго зберегти молодість і здоров’я організму.

Дієтологи рекомендують «рудий фрукт» для дієтичного і дитячого харчування. Особливо корисною вона буде тим людям, які ведуть повний стресів і напруги спосіб життя. Хурма покращує апетит, тонізує нервову систему, піднімає настрій, рятує від втоми, заряджає енергією і дарує нові сили. Ягода відмінно послужить підтримки в тонусі зору, серцево-судинної системи і серцевої м’язи, для профілактики атеросклерозу, онкологічних захворювань, захворювань щитовидної залози, атеросклерозу. Завдяки здатності виводити з організму солі натрію, хурма так само перешкоджає утворенню каменів.

Але, на жаль, не всі можуть побалувати себе помаранчевим ласощами: хурма має ряд протипоказань. По-перше, людям з цукровим діабетом або надмірною вагою протипоказано настільки великий вміст глюкози. Так само хурма не підходить людям, що мають проблеми з шлунково-кишковим трактом, так як в’яжучі компоненти можуть посилити проблему (можливий розвиток непрохідності кишечника). І, нарешті, перенесені операції на шлунку назавжди викреслюють настільки корисний і смачний пункт з раціону.

В їжу хурму використовують як самостійне блюдо, так і в салати, десерти, напої і випічці. Але найкориснішими, звичайно, залишаються свіжі стиглі і стиглі «сонечка»!