Чому в лютому 28 днів?

У стародавньому Римі рік починався з місяця березня. У найдавнішому (Ромуловом) календарі рік ділився на 10 місяців і складався з 304 днів. Лютого і січня ще не було. Реформа календаря, проведена Нумом Помпілія (або Тарквінієм), повинна була прив’язати літочислення до сонячно-місячним циклом. Тоді-то і з’явилися січень, з якого тепер починався рік, і лютий. На лютий, як останній місяць року, припали 29 днів в звичайні роки, а у високосні – 30 днів.

При Гаї Юлі Цезаря була проведена нова календарна реформа. Був введений чотирирічний цикл, в якому три роки – 365 днів і один рік – 366 днів. На честь цієї події літній місяць став називатися «липнем». Потім увічнили в календарі ім’я імператора Октавіана Августа. Треба зауважити, що парна кількість днів у місяці вважалося у римлян нещасливим ознакою, тому грізний імператор вольовим рішенням збільшив «свій» місяць на один день.

З цієї причини після липня, з його 31 днем, йде серпень з такою ж кількістю днів. День був «відібрано» у лютого. Тому тепер в звичайні роки в лютому 28 днів, а у високосні – 29.