1.    
  2.    
  3.     5 міфів, в які соромно вірити в 2018 році

5 міфів, в які соромно вірити в 2018 році

Є кілька наукових міфів, які вчені і популяризатори науки втомилися коментувати. На викриття цих переконань були витрачені сотні годин, але вони все одно живуть. Ми вибрали п’ять, які зустрічаються в медіа, кіно або соціальних мережах лякаюче часто.

«Наш мозок працює всього на 10%» Або на 4%, або на 5%. Це не правда.

Ольга Сварник, нейрофізіолог:

Коли ми реєструємо активність мозку, зокрема активність нервових клітин, можна порахувати, скільки нейронів ми можемо зустріти при реєстрації за допомогою окремого електрода. Знаючи чутливість електрода, на якій відстані він «чує» нейрони і що даний електрод може відчувати нейрони в певному обсязі, за морфологічними зрізах ми можемо встановити, що в даному обсязі мозку знаходиться, наприклад, 1000 клітин. Але при цьому, коли електрод знаходиться в мозку, ми чуємо, що активних нейронів дуже мало, як раз в районі 5-10% або навіть менше.

Але таке розуміння роботи мозку помилково, тому що реєстрація цих нейронів відбувається в моменти, коли тварина або людина здійснюють якийсь поведінку, зайняті якоюсь діяльністю. Якщо ми говоримо про свободноподвіжних тварину, яка знаходиться в свідомості і виконує якусь діяльність, виходить, що в кожному окремо виконується виді діяльності беруть участь не всі нейрони, а саме якийсь відсоток від їх загальної кількості. Людина не може одночасно вести машину, читати книгу, грати на піаніно і кататися на гірських лижах. Відповідно, в конкретний момент часу, коли виконується певний вид діяльності, реєструється активність одних нейронів, в інший момент – активність інших нейронів і так далі. Таким чином, реєстрація зовсім невеликого відсотка задіяних в певному виді діяльності нейронів зовсім не означає, що мозок не працює на всі 100%, а працює всього на 10% (в сенсі «погано» працює).

«ВІЛ не існує, це змова фармацевтичних компаній» Це неправда.

Грег Тауерс, вірусолог:

ВІЛ – це перший ретровірус людини. Розшифровується як «вірус імунодефіциту людини». Ретровірус – це особливий тип вірусу. Було відомо, що він існує у інших видів, але ВІЛ – це перший приклад такого вірусу у людей. Є кілька його видів, самий часто зустрічається називається ВІЛ-1. СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це хвороба, що викликається ВІЛ.

ВІЛ вперше був виявлений на початку 1980-х років. Над описом невідомої до цього вірусної інфекції працювали в Інституті Пастера Франсуаза Барре-Сінуссі і Люк Монтаньє. За цю роботу вони отримали Нобелівську премію.

Дослідники навчилися діагностувати наявність цього вірусу, і виявилося, що їм було заражено велика кількість людей, але лікування тоді ще не було. Вірус поширюється через сексуальний контакт, тобто це захворювання, що передається статевим шляхом, а також через препарати крові. Також можна заразитися, наприклад, через контакт з кров’ю.

До 2016 року вже можна лікувати ВІЛ коктейлем з антивірусних препаратів, які в теорії повинні запобігти зараженню нових клітин тіла. Пацієнт може прожити досить довге життя, якщо буде приймати антиретровірусні препарати. На Заході з лікуванням все може бути добре, але в бідних ресурсами регіонах, таких як Тропічна Африка, де менше грошей і складніше купити досить дорогі антиретровірусні препарати, це велика проблема. Існують програми по поширенню антиретровірусної терапії, щоб кожен хворий міг отримати доступ до необхідних препаратів.

Біолог Андрій Козлов докладно відповів на ворос, що таке СНІД, і розповів, як розробляють вакцину від ВІЛ-інфекції.

«Продукти з ГМО небезпечні» Всі трансгенні рослини випробовують на біобезпеку.

Дмитро Дорохов, біолог:

Одна з основних причин розшарування суспільства і протестного руху проти ГМО в тому, що мало хто знає, що таке трансгенні рослини. До сих пір в ходу аргументи на рівні «трансгенну картоплю шкідливий», «трансгенна кукурудза шкідлива», але ж тільки трансгенної кукурудзи близько 100 різних ліній з різними ознаками.

У генетиків є поняття «трансформаційне подія» – це сукупність випадкових подій, в ході яких генно-інженерна конструкція впроваджується в геном рослини. В результаті отримують набір незалежних трансформантов – це близько 10 000 унікальних трансгенних рослин. Серед цих 10 000 відбирають тільки один генотип, який відповідає завданню, тобто містить ту ознаку, який необхідно привнести, а інші ознаки практично не відрізняються від вихідного організму.

Кожен раз генно-інженерна ДНК вбудовується в різні місця генома, обумовлюючи унікальність трансформаційного події. Якщо при встановленні був порушений сайт (сайт – будь-який структурний фрагмент генома), який відповідав за ту чи іншу функцію, то такі генотипи вибраковуються. Якщо ж сайт був досить нейтральний і в нього вбудовується генно-інженерна ДНК, то таким чином отримують необхідний ознака, зберігаючи існуючі корисні властивості вихідного рослини.

Кожне трансгенні рослини підлягає подальшій державній реєстрації. Всі нащадки цієї рослини дадуть початок тієї лінії, яка буде реєструватися. Але перед тим, як це станеться, повинні пройти необхідні процедури оцінки на біобезпеку.

Випробування на біобезпеку включають в себе як дослідження взаємодії генетично модифікованих рослин з навколишнім середовищем, так і вплив на здоров’я людини. Тільки після таких досліджень готують експертний висновок з пропозицією для державних органів про реєстрацію або відхилення реєстрації із зазначенням причини. У разі підготовки позитивної рекомендації складають план моніторингу ГМО, який вступає в силу після прийняття рішення про державну реєстрацію трансгенного організму.

Дмитро Дорохов також розповів, як проходить оцінка безопасноти ГМО.

«Глобальне потепління – вигадка корпорацій» Або політичних еліт, наприклад.

Микола Дронин, географ:

Глобальне потепління – це трендові підвищення середньої температури на Землі за останні 100 років. Воно обчислюється за даними метеостанцій всього світу. Цей розрахунок показує, що температура підвищується, і підвищується трендово, тобто це значимий тренд, а не просто коливання навколо деякого багаторічного середнього значення температури. В кінцевому підсумку з 1905 року температура зросла на 0,86 градуса, що є істотною зміною.

На сьогоднішній день в світі домінує теорія про те, що основною причиною глобального потепління є викиди парникових газів. В цьому відношенні в науковому співтоваристві спостерігається небувалий консенсус: 97% публікацій по темі зміни клімату підтримували теорію про те, що глобальне потепління пов’язане з викидами парникових газів, в першу чергу CO2, промисловістю.

Розрахунки підвищення температури ведуться до кінця цього століття. Найближче порогове значення – це перевищення 450 мільйонних часток CO2 в атмосфері. На даний момент концентрація CO2 – близько 400 мільйонних часток (вперше ця цифра була зафіксована в лютому 2015 року). При 450 мільйонах ми будемо мати перевищення порогового значення температури в 2 градуси. Вважається, що до цього моменту ми живемо в звичному світі, після чого почнеться зміна системи циркуляції. Передбачається, що це станеться в 2040 році, а до 2100 року може відбутися перевищення на 4 або 5 градусів, що фактично змінить всю кліматичну систему Землі.

Філософ Михайло Маяцький прочитав лекцію про причини скептичного ставлення до загрози глобального потепління. А також можна пройти тест про зміну клімату, щоб остаточно в усьому розібратися.

«Національність закладена в генах» Це неправда. Аналіз генома не може виявити етнічну приналежність.

Світлана Боринская, генетик:

Національність (або етнічна приналежність) НЕ пришита до генам, це явище не біологічне, а культурне. Часи, коли вважали, що етнос має біологічну природу, пішли в минуле. Етнічність, так само як і мова, не є вродженою ознакою – її знаходять (або не знаходять) в спілкуванні з іншими людьми. Міф про те, що «кров» або гени визначають національність (або будь-які інші формуються під впливом культури ознаки), дуже небезпечний. Його не раз використовували для маніпуляцій суспільною свідомістю, наслідки яких варіювалися від різної глибини дискримінації до геноциду.

Сім’я впливає на те, до якої етнічної групи (або груп, якщо батьки мають різну етнічну приналежність) віднесе себе людина. І зрозуміло, від батьків кожен отримує не тільки мову і виховання, але і гени. Те, які батьківські гени дістануться дитині, визначається при злитті сперматозоїда і яйцеклітини. Саме в цей момент формується геном індивіда – сукупність всієї спадкової інформації, яка у взаємодії з середовищем визначає подальший розвиток організму.

Процеси ізоляції окремих груп, що перемежовуються міграціями і змішанням народів, залишають генетичні «сліди». Якщо число шлюбів усередині групи перевищує приплив генів ззовні, то в такій групі накопичуються варіанти генів, по спектру і частоті відрізняють її від сусідів.

Такі відмінності виявлені при вивченні груп населення, які проживають в різних регіонах світу і мають різну етнічну приналежність. Тому аналіз генома може показати, до якої групи відносяться родичі і предки людини – в тому випадку, якщо ці більш-менш віддалені родичі вже були вивчені популяційних генетиками і якщо при дослідженні вони вказали свою етнічну приналежність. Але цей аналіз не вказує національність або етнічну приналежність самого власника аналізованого генома – ця національність може бути тією ж самою, що і у його родичів (особливо якщо це близькі родичі), але може бути і зовсім інший.

25.09.2018

Написати коментар