1.    
  2.    
  3.     Звідки з’явився символ серця?

Звідки з’явився символ серця?

 

Символ серця міцно укорінився в свідомості кожної людини з самого дитинства: як символ любові, особливо широко використовується при святкуванні Дня святого Валентина, що тягне за собою незліченну кількість подарованих листівок-валентинок, шоколаду та різних сувенірів у формі серця. Ми вже звикли повсюдно використовувати цей символ, не обтяжуючи себе думками про його походження, як і про те, чому він виглядає саме таким чином, і чому саме з ним у нас асоціюється любов, добро і милосердя? Не дивлячись на те, що «любов живе в серці», будь-хто, хто знайомий з анатомією, знає: з фізіологічним людським органом-серцем у символу-сердечка не так вже багато спільного, хоча і можна знайти віддалену схожість.

Символ серця – абсолютний космополіт, не має батьківщини в якій-небудь конкретній країні, культурі або вероисповидании. Незважаючи на дивовижну простоту його обрисів, цей символ завжди був і донині залишається однією з найбільш сильних позитивних емблем світу.

В основі символу серця лежить квадрат, поставлений на кут так, щоб вийшов ромб, на дві верхні грані якого поміщені половинки кола, або, як варіант, дві верхні лінії продовжені, перетинаються хрестом і загинаються до кутах квадрата, обіймаючи його). Споконвіку ця фігура була давнім знаком землі і родючості, асоціюючись виключно з жіночим початком і народженням нового життя. Два півкола зверху є символами світла, або ж це може бути трактовано як знак «під приємства божественну захист». Можливо, люди минулого намагалися виразити в цьому символі формулу життя: сакральне значення хреста потрібно розуміти як «я є», поруч – будинок, жінка, земля і захист сім’ї вищими силами. До речі, під час археологічних робіт у Франції було знайдено саме таке зображення, де були видні геометричні основи побудови фігури – тобто, сучасний вигляд «сердечка» може бути спрощеною версією з частковою втратою глибинного сенсу гарантій захисту: людина, преподносящий символ серця жінці, тим самим натякав на милість небес, і обіцяв особисту турботу про безпеку потомства і спільного житла. Потрібно визнати, що це більш ґрунтовне розуміння любові, ніж прийнято у сучасності… проте теж не позбавлений своїх переваг.

Вірно це чи ні, але тим не менше, існують і інші версії виникнення символу серця. Одна з найбільш поширених точок зору вважає, що символ людям підказала сама природа: візуально серце утворює пара лебедів, чиї голови та підставами шиї як би формують гострий низ. Неважко зрозуміти традиційно червоний колір фігури, якщо птахи пливуть назустріч один одному на тлі заходу, перетворюючи цей узор в символ любові. Чому «героями роману» стали саме лебеді – теж не секрет. Вони вже самі по собі є символом вірності і відданості, а так само посвяченості в таємний задум вищих сил. З орнітології (науки про птахів) відомо, що сформована пара лебедів залишається разом все життя, демонструючи еталон відданості і вірності, – а в світі тварин це особливо рідко спостерігається.

Гальдино Пранзароне, американський психолог з коледжу Роанок (штат Вірджинія), вважає, що «сердечко» походить від античного символу жіночого початку – елліни асоціювали жіночу красу насамперед з формами області жіночого таза (вид зі спини). Стародавні греки поклонялися дітородної функції жіночого початку в особі богині Деметри, але особливо Афродіти Каллипигос, в честь якої спорудили храм. Як пояснив професор в інтерв’ю «Discovery News» після дослідження та аналізу літературних і міфологічних джерел, греки особливо цінували її округлі форми, які, по всій видимості, і стали прототипом символу серця і логічною частиною культу прекрасного людського тіла. Проте спочатку він не був загострений донизу, і вже точно не був червоним. Гальдино Пранзароне припускає, що сучасний вигляд символ прийняв пізніше, коли католицька церква перейняла його у греків. Тоді ж, імовірно, символ і був названий «серцем», оскільки його якимось чином пов’язали з анатомічним органом.

Так чи інакше, цей символ прийшов до людей, і його історія творилася вже згідно з новим розумінням. Містики сприймали серце як вмістилище духу. Алхіміки вважали серце уособленням сонця всередині людини, на кшталт золота, що втілює образ сонця на землі. Філософи пізніших часів побачили в серці двигун прогресу думки, джерело пристрасті і зосередження життя. Астрологи розглядають серцеву пульсацію як відображення космічних вібрацій, взаємодоповнюючих процесів розширення і скорочення, еволюції та деградації.

Для древніх єгиптян серце було вмістилищем душі, і являло собою ключ в загробний світ на Суді володаря підземного царства, – Осіріса, – що докладно описано в «Книзі Мертвих», – тому серце померлого бальзамували і ховали в спеціальних посудинах. Одна з версій єгипетського подання космосу так само говорить, що бог Птах втілив живого творіння у своєму серці, що є вмістилищем думки (що відповідає результатами сучасних досліджень, які визнали орган-серце «п’ятим духовним мозком»). В Біблії без праці знаходимо схоже вислів: «Я, Господь, проникаю серце» (задуми людини) (Єр. 17), «З серця виходять злі помисли» (Мф. 15).

Духовний аспект миротворения підтримує трактування серця як способу центру світу. У вертикалі тіла людини центральне положення займає саме серце, в якому средоточены всі якості і сили. Любовна символіка пов’язана з серцем, тому, що це почуття є основоположною духовною цінністю, яка підносить людину і розширює його власну фізичну природу. По всій імовірності, червоний символ згодом став жіночим оберегом саме завдяки зв’язку з ніжними і романтичними почуттями.

Широко популярний і символ серця з різними доповненнями. Простромлене стрілою серце – одна з найбільш широко відомих алегорій любові, які користувалися величезною популярністю в епоху Ренесансу (рожевощокі пустуни-амури, що пускають стріли, були улюбленцями мистецтва!) Але у цього способу може бути інше значення: стріла, долає простір, уособлює людський дух – тобто, людина осягнув сутність (центр або серцевину) речей. В іконографії серце зображувалося у формі кубка або вази – так виникла асоціація зі Святим Граалем, є собою духовний первопринцип. Вписаний в серці трилисник – це символ духовного безсмертя ранньосередньовічного світу. Як не дивно, але символ серця можна відшукати і в природі, як ніби він був написаний кимось згори.

Існує думка, що навіть просте споглядання символу серця вельми і вельми корисно – від цього на підсвідомому рівні в організмі людини виникають позитивні вібрації. Але це стосується лише традиційної форми символу, а порушення зразок серця, пробитого парасолькою або шпильками може змінити його енергетичне значення на цілком протилежне. Вірити цьому чи ні, кожен вирішує сам для себе, але в тому, що з підсвідомістю жарти погані, – немає ніяких смнений! Не варто забувати, що як і з будь-якої іншої настільки ж потужний оберіг, символ серця вимагає обережного поводження з ним.

27.01.2017

Написати коментар