Звідки взявся звичай при старті ракети вести зворотний відлік

Тому що так робили в довоєнному німецькому кінофільмі

Режисер Фріц Ланг зняв у 1929 році картину Frau im Mond (у радянському прокаті «Дівчина на Місяці») за мотивами роману Жуля Верна «З гармати на Місяць». Герої там повинні були стартувати до супутника Землі не в ядрі, а в ракеті. Щоб досягти максимальної напруги (саспенсу), режисер і придумав зворотний відлік. Фільм був дуже популярний в Німеччині, і німецькі ракетники, які як раз випробовували на полігоні Ракетенфлюгплац свої перші ракети, почали користуватися таким відліком. Спочатку це було просто ритуалом, але з ускладненням комплексів у нього з’явилася і технологічна функція: на стартовому майданчику працювало багато людей, і кожен на певний рахунок виконував свою операцію (що, втім, до зворотного відліку відношення не має). В кінці війни німецькі ракетники опинилися в полоні, і з них були сформовані перші стартові команди і в СРСР, і в США. Зокрема, у Радянському Союзі на початковому етапі запусками командував колишній командир ракетної зондеркоманди капрал Фибах, якого Сергію Корольову вдалося переманити з англійської зони окупації. Так природним шляхом німецька традиція була перейнята і росіянами, американцями.