Звідки взялася книга рекордів Гіннесса

Артур Гіннес відкрив у Дубліні свою першу броварню

Хоча перші кілька тисяч примірників цієї книги були надруковані в Лондоні в 1955 році, відлік її історії справедливіше було б почати з 1759 року, коли Артур Гіннес відкрив у Дубліні свою першу броварню. До 1930 році компанія «Гіннес» володіла двома заводами у Великобританії, а реклама «Гіннес — це сила» зазивала любителів пива в паби. Як-то директор-розпорядник компанії Х’ю Бівер на одному з званих вечерь затіяв у товаристві мисливців суперечка, доводячи, що золота сивка — найшвидша птах у Європі. Тоді переможець в дискусії не визначився. Через 3 роки на черговому рауті суперечка на тему, хто літає швидше — сивка або шотландська куріпка, відновився з новою силою. І тут комусь із присутніх прийшла в голову думка запропонувати завсідникам пабів якийсь достовірне джерело інформації. Молодший пивовар компанії «Гіннес Парк Ройал» Кріс Чэтуэй тут же порекомендував людей, які цілком підходили на роль авторів і видавців такого «джерела» — братів-близнюків Норріса і Росса Макуиртеров, пізніше відкрили своє інформаційне агентство. Робота тривала більше року, і до серпня 1955-го перша книга Гіннесса на 198 сторінках була готова. Перше видання називалося «Книгою чудових ступенів. Про найвищому і найнижчому, великий, маленький, швидкий, старе, нове, гучний, гарячому, холодному, сильному». За кілька місяців вона стала бестселером у великій Британії, а в листопаді 1974 року удостоїлася і власного місця в ряду рекордів Гіннесса — був розпроданий рекордний тираж у 23,9 млн. примірників. До 1997 році ця цифра зросла на 75 мільйонів — великим тиражем видавалася лише Біблія. Сьогодні в різних країнах світу, в тому числі і в Росії, спеціальні уповноважені комісії фіксують нові рекорди і видають спеціальні дипломи.