Звідки взялася Кінська сила

Коні бувають різні – чорні, білі, червоні.. тобто ваговози, коні, поні. Якщо міряти в кінських силах розвивається нею потужність, як не парадоксально це звучить, то виявиться, що короткочасно вона зможе розвинути потужність більш ніж у 10 разів перевищує одну кінську силу, але при нормальної ритмічної роботи як раз близько однієї. Чому саме «кінську силу» стали використовувати в якості одиниці вимірювання потужності? І скільки ж це?

Виявляється, “кінська сила” пішла з легкої руки офіційного винахідника парової машини англійця Джеймса Уатта (1736-1819). Йому потрібно було наочно продемонструвати громадськості, що його машина може замінити багато коней, а для цього слід було якось виміряти роботу, яку сама кінь може зробити в одиницю часу.

Провівши спостереження на вугільних копальнях, Уатт показав, що середньостатистична кінь здатна протягом довгого часу піднімати з шахти вантаж вагою близько 75 кілограмів зі швидкістю один метр в секунду. Зрозуміло, що такого роду виміри можуть давати дуже різні результати, тому з’явилося ціле сімейство різноманітних кінських сил: котлові, податкові, електричні, водяні, метричні і навіть британські. Покінчено з цим «табуном» було в 1960 році — XI Генеральна конференція з мір та ваги ухвалила єдину Міжнародну систему одиниць СІ (SI). В ній потужність виражається у ватах на честь того ж Джеймса Уатта.

Отже, 1 кінська сила – це не сила, а потужність!
1 к. с. = 75 кгс.м/с = 0,736 кВт.=736 Вт
1 Вт=107 ерг/с=0,102 кгс . м/с=1,36 . 10-3 л. с.