1.    
  2.    
  3.     Жінка з порожніми відрами

Жінка з порожніми відрами

Що тут такого – йде назустріч жінка з відром. Але ми раптом напружуємося і скошуємо очі: що є у відрі. І, побачивши, що там щось гуркотить, мимоволі переводимо дух: “обійшлося..”. І обростає прикмета традиціями – взяв відро, закрийте його кришкою, поклади в нього що-небудь. Побачив зустрічного людини з порожнім відром, кинь туди дрібничку, перехрестися, а то й плюнь у відро (подумки, а то можна і по шиї осадити). Чим же так страшні нам порожні відра?

Думається, марновірство це виникло з селянського побуту, в ті часи, коли питна вода не добувалася з крана, і не з найближчого магазину, а виключно з колодязя. Вранці, до околиці тяглися господині з відрами по воду. Не тільки набрати води, але і про новини попащекувати. І якщо раптом тобі назустріч, від колодязя, йде господиня з порожніми відрами, то – справа погано, пересох колодязь. А як без води прожити? Ні напитися, ні їжі приготувати. От і досі підсвідомо ми чекаємо – є що у відрах?

Дивно, що в радянські часи ця прикмета не перерадилась в “мужика з порожньою сумкою”. А може, така була, хто тепер згадає?

19.01.2017

Написати коментар