Який чай ми п’ємо

Переважно байховий

За кількістю вживання і популярності чай займає друге місце після води. Його батьківщина — Південно-Західний Китай і прилеглі до нього райони Верхньої Бірми й Північного В’єтнаму. Назва «чай» походить від северокитайского слова «cha». Судячи з історичних документів, чай був відомий у Китаї, починаючи з періоду троєцарствія (220 — 280 роки), обробіток ж його як культури відносять до 350 році. У Росії з чаєм познайомилися близько 1638 року, коли монгольський хан Алтин надіслав у подарунок цареві Михайлу Федоровичу 4 пуди чайного листа. Унікальні смакові якості й цілющі властивості цього напою були оцінені по достоїнству, і в 1679-м з Китайською імперією було укладено договір про постійних поставках чайного листа в Росію. А з початку XIX століття російські селекціонери вивели такі сорти чайних кущів, які були придатні для вирощування в Грузії, Азербайджані і Краснодарі. З часом найбільш популярним серед інших сортів став чай байховий. В основу цієї назви лягли китайські слова «бай» і «хуа», що перекладається як «біла квітка». Насправді ж — це розпустилися бруньки чайного листа, якраз і надають напою особливий аромат. В сучасній термінології слово «байховий» втратило свій первісний зміст, і тепер їм прийнято позначати просто сипучі чаї, які, в залежності від технології виробництва, поділяють на чорний, зелений, жовтий і червоний (оолонги) сорти.