Яка пісня може стати гімном

Урочиста пісня про рідну землю

В історії тієї чи іншої країни нерідко наступав «момент істини», надихало людей на створення урочистої пісні про рідну землю. Цього щирого вияву патріотичних почуттів далеко не завжди сприяли такі події, як революція або проголошення державної незалежності. Гімн Сполучених Штатів Америки «Зоряний прапор» був народжений під час війни з Англією, в 1814 році, через 30 років після прийняття Декларації незалежності, і довгий час не мав статусу офіційного символу держави. Нинішній гімн Мексики, з’явився в 1854 році, став реакцією на оглушливе поразку мексиканців у війні з США, в результаті якої країна втратила більше половини своєї території. В Європі зміцнення централізованої влади викликало до життя гімни, присвячені згуртування нації навколо монарха. Класичним зразком таких стала в середині XVIII століття англійська патріотична пісня «Боже, бережи короля» («God Save the King»). Написана Генрі Кері в 1743 році, вона стала затребуваною і надзвичайно популярною через два роки, під час придушення заколоту Стюартів, а пізніше поширилася за межами Британії. Десятки національних гімнів були скопійовані з головної пісні англійців. У XIX столітті європейські двори зробили її музичними символами своїх країн. При виконанні першого офіційного гімну Російської імперії — «Молитви росіян», текстовою основою якого стало вірш Ст. А. Жуковского, також використовувалася англійська мелодія. І звучала вона протягом майже 20 років, до тих пір, поки в 1833 році не з’явився другий державний гімн Росії «Боже, царя храни», повністю позбавлений від іноземного впливу: музику на слова Жуковського для цієї воістину всенародною урочистої пісні написав російський композитор А. Ф. Львів. Більшість оспівували монархію гімнів давно пішли в історію, і лише деякі досі існують як державні — у Монако, Йорданії, Непалі. А в князівстві Ліхтенштейн, як і раніше, виконують музику британського гімну з оригінальним текстом. Інша хвиля національних гімнів — революційна — прийшла в кінці XVIII століття зі знаменитою «Марсельєзою». У країнах, що втратили до того часу самостійність, нарівні з ідеєю оновлення батьківщини проголошувалася ідея відродження нації. До тієї епохи відноситься створення польської «Мазурки Домбровського», протягом десятиліть вважалася головною патріотичною піснею поляків і визнаною державним гімном лише в 20-х роках XX століття. Особлива і не найкраща сторінка в історії гімнотворення — гімни держав з тоталітарною ідеологією. Рано чи пізно подібні творіння сходили з історичної сцени разом з режимами, їх породившими. Настільки ж малоудачной виявилася практика прийняття в якості національного гімну цілком запозичених або інтернаціональних пісень, таких, як «Марсельєза» або «Гей, слов’яни!». У деяких країнах (Італії, Словаччини) офіційними державними символами ставали пісні, раніше заборонені владою. За виконання хорватського гімну «Наша прекрасна батьківщина», створеного в XIX столітті на основі арії Доніцетті, ще зовсім недавно, за часів Югославії, можна було потрапити у в’язницю. Там, де часто руйнувалися політичні режими в країнах Східної Європи, деяких державах Азії, Африки і Латинської Америки, — державні гімни змінювалися по три рази і більше. Часто країни, що не мали багатою гимнографической традиції, спеціально запрошували зарубіжних музикантів для створення головної музики держави. Так, мелодію королівського гімну Таїланду написав російський музикант і композитор Петро Щуровський. Проблеми вибору національної пісні виникли в кінці ХХ століття в країнах, де змінився політичний устрій (республіки колишнього СРСР, Східної Європи, Монголія, ПАР). В одних країнах відновили історичні гімни, в інших — переробили існували до змін, а деякі держави створили зовсім нові. Монголія в 1991 році повернулася до колишнього державного гімну, написаного в 1950 році. Правда, його текст довелося трохи переробити — з нього прибрали імена Сталіна, Сухе-Батора і Чойбалсана. Боснія і герцеговина, Вірменія, Молдова, Грузія, Казахстан і Росія перепробували за п’ятнадцять років кілька варіантів. Казахстану після проголошення незалежності в 1991 році довелося оновити свою головну пісню на музику гімну Казахської РСР поклали новий текст, і зовсім недавно, на початку січня нинішнього року, країна прийняла новий гімн, вибравши для нього пісню «Мій Казахстан», написану в 1956 році.