1.    
  2.    
  3.     Як з’явилася буква Е?

Як з’явилася буква Е?

Ця буква може похвалитися тим, що відома дата її народження. А саме, 29 листопада 1783 року в будинку княгині Катерини Романівни Дашкової, що була у той час директором Петербурзької Академії наук відбулося засідання створеної незадовго до цієї дати Академії словесності. Були присутні тоді Р. Державін, Д. І. Фонвізін, Я. Б. Княжнін, митрополит Гавриїл і ін. Ближче до кінця засідання, довелося Дашкової, написати слово «іолка». Ось і запитала княгиня до місця: чи правомірно зображати один звук двома літерами? Краще запровадити нову букву «е»? Доводи Дашкової здалися Академікам досить переконливими, і її пропозицію через деякий час було затверджено загальними зборами.

Зображення нової літери, ймовірно, була запозичена з французького алфавіту. Схожа буква використовується, наприклад, у написанні автомобільної марки Citroën, хоча звучить вона в цьому слові зовсім не так. Ідею Дашкової діячі культури підтримали, літера прижилася. Державін почав використовувати літеру е в особистому листуванні і вперше використав її при написанні прізвища – Потьомкін. Однак, у другу – в числі типографських літер – літера е з’явилася лише в 1795 році. Відома навіть перша книга з цією буквою – це книга поета Івана Дмитрієва «Мої безделки». Першим словом, над яким зачернели дві точки, стало слово «все», за ним пішли слова: вогник, пеньок, безсмертна, василечик. А популяризатором нової букви став Н. М. Карамзін, який у першій книжці видаваного їм віршованого альманаху «Аониды» (1796) надрукував слова «зорею», «орел», «метелик», «сльози» і перший дієслово з буквою е – «потік». Але, як не дивно, у знаменитій «Історії держави Російського» Карамзін букву «е» не використовував.

В алфавіт буква встала на своє місце в 1860-х рр. в. І. Даль помістив е разом з літерою “е” в першому виданні «Тлумачного словника живої великоросійської мови». У 1875 році Л. Н.Толстой у своїй «Нової абетки» відправив її на 31-е місце, між ятем і буквою е .. Але використання цього символу в друкарському та видавничій справи було пов’язано з деякими проблемами через її нестандартною висоти. Тому офіційно літера е увійшла в алфавіт і отримала порядковий номер 7 тільки в радянський час – 24 грудня 1942 року. Однак ще багато десятиліть видавці продовжували вживати її тільки у разі крайньої необхідності та й то переважно в енциклопедіях. В результаті буква «е» зникла з написання (а потім і вимови) багатьох прізвищ: кардинала Рішельє, філософа Монтеск’є, поета Роберта Бернса, мікробіолога і хіміка Луї Пастера, математика Пафнутия Чебишева (в останньому випадку навіть змінилося місце наголосу: ЧЕбышев; точно так само буряк стала буряком). Ми говоримо і пишемо Депардьє замість Депардьє, Реріх (який чистий Реріх), Рентген замість правильного Рентген. До речі і Лев Толстой насправді Лев (як і його герой – російський дворянин Левін, а не єврей Левін). Літера е зникла також з написань багатьох географічних назв – Перл-Харбор, Кенігсберг, Кельн та ін. См., наприклад, епіграму на Лева Пушкіна (авторство точно не з’ясовано):
Наш приятель Пушкін Лев
Не позбавлений разсудка,
Але з шампанським жирний плов
І з груздями качка
Нам доведуть краще слів,
Що він більш здоровий
Силою шлунка.

Часто букву «е», навпаки, вставляють до слова, в яких вона не потрібна. Наприклад, «афера» замість «афера», «буття» замість «буття», «опіка» замість «опіка». Перший російський чемпіон світу з шахів насправді звався Олександром Альохіним і дуже обурювався, коли його дворянську прізвище писали неправильно, “простонародно” – Альохін. А взагалі, буква “е” міститься у більш ніж 12 тисяч словах, приблизно в 2,5 тисячах прізвищах громадян Росії і колишнього СРСР, у тисячах географічних назв.
Категоричний противник використання цієї літери при написанні – дизайнер Артемій Лебедєв. Чимось вона йому не сподобалася. Треба сказати, що на клавіатурі комп’ютера вона, дійсно, розташована незручно. Обійтися без неї, звичайно, можна, як, наприклад, текст зрозумілий, навіть якщо з нго склчт вс глсн бкв. Але чи варто?

В останні роки ряд авторів, в приватність Олександр Солженіцин, Юрій Поляков та інші, деякі періодичні видання, а також наукове видавництво «Велика російська енциклопедія» публікують свої тексти з обов’язковим вживанням дискриминируемой літери. Ну а творці нового російського електромобіля ім’я своєму дітищу дали з однієї цієї букви.

27.01.2017

Написати коментар