Як знайти загублений світ

Книга «Загублений світ» А. Конан Дойл

Свою знамениту книгу «Загублений світ» А. Конан Дойл написав у 1912 році. До цього часу Європа вже стала добре облаштованим, затишним будинком. Однак величезні простори земної кулі все ще залишалися майже не дослідженими. Одні із самих великих білих плям на карті Південної Америки на початку XX століття займали обширні області Гвіанського плоскогір’я і Амазонської низовини. Лише небагатьом дослідникам вдалося проникнути в ці важкодоступні райони. У середині XIX століття перша європейська експедиція, очолювана Робертом Шомбургком, змогла вивчити внутрішні райони Британської Гвіани і прилеглі території. У 1839 році Роберт Шомбургк разом зі своїм молодшим братом Ріхардом досяг відрогів Гвіанського плоскогір’я на стику кордонів Бразилії, Венесуели і Гвіани. Експедиція потрапила в край величезних пісковикових масивів з плоскими, наче кришка столу, вершинами і обривистими, практично вертикальними, стінами. Дослідники побували біля одного з найвищих масивів Гвіанського плоскогір’я — Рорайми, зійти на який їм завадили прямовисні стіни, що підносяться на кілька сот метрів. Повернувшись у Європу, брати опублікували звіт про подорож в ці дикі краї, розповівши і про недоступних грандіозних плато, так, втім, і залишилися невивченими. Трохи пізніше околиці Рорайми зміг відвідати англієць Ів Сарн, який зібрав у цих місцях колекцію досі невідомих науці рослин. Матеріалами саме цих експедицій і був навіяний «палеонтологічний» роман Конан Дойла. Незадовго до того як приступити до реалізації задуманої книги, письменник зустрівся з відомим мандрівником полковником Персі Гаррісоном Фосеттом, який, займаючись демаркацією кордонів між Болівією, Перу і Бразилією, проникав у найглухіші куточки Амазонії. Роки, проведені в найбільш віддалених районах Південної Америки, зробили Фосетта одним з найдосвідченіших дослідників Амазонської низовини, роботи якого затребувані досі. А пригоди, випробувані під час численних експедицій, і багату уяву — прекрасним оповідачем. У бесідах з Конан Дойлом Фосетт описував свої подорожі, і зокрема розповів про горах Рікардо Франка (нині Серрания-де-Уанчако), недоступні плоскі вершини яких привернули увагу полковника. Конан Дойла дуже зацікавила розповідь про цих плато, і Фосетт повідомив письменнику все, що сам знав про горах Рікардо Франка. Вважається, що і ці відомості Конан Дойл згодом використав при написанні своєї «Загубленого світу».