Як відбувався розвиток католицизму?

Католицтво як релігія виникла на території Римської імперії ще в першому тисячолітті нашої ери. Офіційно першим засновником Католицької церкви став апостол Петро, ​​він же є і першим Папою Римським, на якому, за словами Христа, і був заснований камінь церкви Христової.



 Спочатку, католицька церква до 313 року вважалася підпільною і піддавалася жорстоким гонінням з боку римських імператорів – Діоклетіана і Нерона. У 313 році імператор Костянтин підписав «Міланський едикт», за яким католицтва дозволялося проповідувати на території імперії. З 4 по 5 століття, спостерігалися перші розколи церкви, коли Папа Римські на Вселенських Соборах оголошували монофізитів і аріаністов поза юрисдикцією католицької церкви. З 7 по 10 століття, Католицька Церква починає масову християнізацію Європи. У північні райони континенту були відправлені тисячі місіонерів, які поширили католицтво в Данії, Швеції, Ірландії, Норвегії. У 1054 році за татові Львові IX стався Великий Розкол, коли Православна церква була віддана анафемі (прокляттю) і відлучена від католицької церкви. З кінця одинадцятого століття почалася низка Хрестових походів на Єрусалим, Антіохію і Константинополь. У XIII століттях католицька церква почала посилено створювати мережу чернечих орденів, серед яких були орден францисканців, ливонський орден, орден тамплієрів і.т.д.



З 1303 по 1377 рік, резиденція Римських Пап була перенесена з Риму в Авіньйон. Папи містилися в полоні у французького короля Філіпа Красивого, який домігся знищення Ордена Тамплієрів, з метою захоплення їх земель і багатств. У 1378 році Папи знову повернулися в Рим. Однак після смерті Григорія XI почався розкол, коли на Святий престол відразу претендували троє пап. У 1517 році в Католицькій церкві намітився черговий розкол. Богослов Лютер, закликав до Великої Реформації християнства, тим самим заснувавши Протестантство Лютеранського спрямування. У 1870 році в результаті об’єднання Італійського держави, Папська світська влада, була скасована і обмежена Ватиканом. У 1937 році Папа Пій XI виступив із засудженням нацизму, за що Ватикан ледь не позбувся незалежності. 11 жовтня 1962 в Ватикані був скликаний Другий Ватиканський Собор на якому були підняті ряд тем стосується післявоєнного устрою християнського світу. 16 жовтня 1978 на престол був обраний Папа Іоанн Павло II, який вніс вагомий внесок в розвиток зміцнення католицької церкви і налагодження зв’язків з іншими представниками конфесій. 2 квітня 2005 на престол зійшов новий Папа – Бенедикт XVI, який проводить політику свого попередника.