Як утворюються скам’янілості

Одне із свідчень біологічної еволюції

Останки стародавніх тварин і рослин, або, як їх називають палеонтологи, фосілії, — одне із свідчень біологічної еволюції, завдяки якому ми знаємо, як змінювалися фауна і флора Землі. Зберігаються вони у вигляді скам’янілих фрагментів тіл або відбитків в твердих породах. Бути відбитим у вічності може далеко не кожна істота. Найбільші шанси у тих, хто забезпечений твердим скелетом: внутрішнім, як у хребетних, або зовнішнім, наприклад раковиною. Але і з них пощастить лише тим, кому вдасться уникнути повного руйнування, опинившись в ізоляції від мікроорганізмів, течій, вітрів і перепадів температури. Такі умови найчастіше складаються в застійних водоймах або на морському мілководді. Велика частина скам’янілих стародавніх тварин і рослин утворилася саме в таких місцях. Неспроста фоссилии коралів, амонітів, белемнітів, риб знайти набагато легше, ніж кістки динозаврів. За деякими даними, за всю історію палеонтології виявлені фрагменти всього близько 3000 особин динозаврів, що дуже мало порівняно з тим, скільки їх жило на самому справі. В число «обраних» потрапили тільки ті, хто зустрів смерть на березі водойми або в ньому самому, після чого був похований під шаром м’якого грунту: піску, мулу або глини, який перекрив доступ мікробів, води і кисню. За тисячі років мінерали з грунтових розчинів мало-помалу заповнили порожнини і замістили вихідні органічні і неорганічні речовини, створивши кам’яну копію, яка в результаті тектонічних процесів або ерозії опинилася на поверхні і потрапила в поле зору людей. Якщо ж останки, навпаки, занурилися вглиб через наростання товщі наносів, то їх тиск спресувало похований шар, перетворивши в шаруватий моноліт, на шліфах якого можна розрізнити неоднорідності, відповідні за формою колишнім організмам. Так, наприклад, відбувається при формуванні кольорового мармуру, з білими візерунками від скам’янілих черепашок. Або в кам’яному вугіллі, на сколах якої іноді знаходять відбитки листових жилок давніх рослин. Скам’янілі залишки м’яких організмів зустрічаються набагато рідше, але саме вони відкрили перед нами дивовижний світ найдавніших багатоклітинних істот докембрію. Знайдені були не тільки відбитки самих організмів, але і сліди їх пересування. Як вони могли зберегтися — одна з загадок, яку вченим ще належить вирішити. Але деякі припущення вже є. Нещодавно стало відомо, що окремі мікроорганізми в певних умовах здатні після загибелі кам’яніти за лічені години. Можливо, що мікробна плівка утворювала на поверхні тіла загиблого свого роду посмертну маску або цементувала навколо нього грунт. За рахунок діяльності певних бактерій поверхню скам’янілостей буває покрита тонким шаром піриту, який надає їм металевий блиск. До фоссилиям відносять також комах, застиглих у бурштині — затверділої рослинної смоли, стародавніх ссавців, які потонули в ямах з загусла нафти — «асфальтових пастках», а також заледеневших у вічній мерзлоті. Ці фоссилии ще не встигли закам’яніти, тому в них можуть зберігатися біополімери і навіть тонкі деталі будови тканин.