Як проникнути в моноліт

Квантовий генератор

При погляді на мініатюрний корабель, укладений в бутель, мимоволі виникає питання: як же її туди поміщають? Втім, вона хоч і з вузьким горлечком, але все ж порожня всередині. А тут – скляна брила, вага якої доходить деколи до 14 кілограмів. Проникнути в її прозору товщу може лише промінь світла, а створити видимі нам неоднорідності тільки потужний сфокусований промінь лазера. Для створення композицій, які залишаються в моноліті надовго і, можливо, змусять поламати голову майбутніх археологів, використовують квантовий генератор, що працює в зеленій частині спектра, причому з граничною точністю керування променем: помилка не повинна перевищувати сотої частки міліметра. Майбутня троянда, наприклад, заввишки 6 см складається з понад 10 тисяч точок, у кожній з яких скло як би вибухає. Але, звичайно, цей мікровибух не призводить до розколу всього моноліту, досягаються лише неоднорідності (порожнечі) у матеріалі, на яких в подальшому і буде розсіюватися світло. Так, завдяки спеціальній програмі, що малює тривимірний об’єкт точка за точкою, виникають троянди, кораблі, написи, зірочки, храми. Все, здавалося б, просто, але насправді і використовується скло повинне бути особливим: таким, яке застосовується для виготовлення високоякісної оптики. Тільки в ньому молекули орієнтовані симетрично і впорядковано, що необхідно для точної роботи лазерного променя. Крім того, в ньому немає мінеральних включень, а значить, кристал не потьмяніє і через сотні років.