Як працюють Яндекс.Пробки

Автомобілісти з Москви, а за ними і з інших великих міст вже, напевно, не мислять себе без такого сервісу Яндекс.Пробки, які показують їм картину завантаженості автомобільних доріг. Для цього аналізує дані з різних джерел про поточної завантаженості вулиць і відображає на Яндекс.Картах. У найбільш великих сервіс розраховує також середній рівень завантаженості доріг. Як саме працюють Яндекс.Пробки, звідки береться інформація?

Джерела даних

Одне з джерел – безпосереднє спостереження це встановлені відеокамери. Вони присутні уздовж всіх найбільших автомагістралей, на великих розв’язках і перехрестях. На сторінках сервісу можна навіть подивитися онлайн-трансляції з них. Виходячи з щільності руху і швидкості потоку, оператори виставляють кожному мабуть ділянці відповідну оцінку. Якщо транспорт рухається швидко, то ділянка дороги зазначається як «зелений» – рух вільно. У міру скупчення автомобілів, оператори можуть змінити оцінку на «жовтий» – рух з труднощами, а то й на «червоний» – це пробка. На деяких магістралях, наприклад на МКАД, замість відеокамер встановлені спеціальні видеодетекторы, які автоматично розпізнають автомобілі, визначають щільність потоку і виставляють ділянці оцінку самостійно.

Однак, в загальній складності таких камер кілька сотень, і вони не можуть охопити все місто. Але є ще одне джерело, котре з кожним днем постачає все більше інформації: це самі автомобілісти. Виявляється, мобільні пристрої користувачів Яндекс.Карт передають в аналітичний центр Яндекс.Пробок параметри руху автомобіля. Для цього користувачеві потрібно підключений до інтернету мобільний пристрій з GPS-приймачем і встановлене на цьому пристрої додаток Яндекс.Карти з включеним режимом «повідомляти про пробки». Це може бути КПК, навігатор, смартфон. Такий пристрій кожні 20 секунд передає свої координати, напрямок і швидкість руху в процесинговий центр Яндекс.Пробок. Звичайно, ці дані не містять ніякої інформації про користувача або автомобілі. Основним постачальником даних є автомобілі компаній-партнерів Яндекса (служби таксі та інші, постійно курсують по місту). Додатково автомобілісти можуть повідомляти сервісу інформацію про аварії або ремонтних роботах.

Звичайно, дані не використовуються в сирому вигляді. Комп’ютер повинен відсіяти похибки, викликані неточностями GPS-приймачів з визначення координат і швидкостей, а також поведінкою водія, який цілком може зупинитися, пропускаючи пішохода або загорнувши до кіоску, щоб купити водички. Іноді, як пробку сервіс може показати стихійну стоянку автомобілів. Чим більше користувачів у сервісу, тим точніше інформація про дорожню ситуацію.

Кожні дві хвилини програма-агрегатор збирає інформацію, отриману з камер, детекторів та від користувачів. Отримана картинка відображається Яндекс.Карті – як у мобільному додатку, так і на веб-сервері. Якщо дані для однієї ділянки суперечать один одному, програма вибирає найбільш достовірне значення, виходячи з кількості треків і їх свіжості.

Звідки можуть бути помилки? Уявімо, наприклад, фантастичну ситуацію, що через пробку рухається група на мопедах з включеними приладами. Такий рух сервіс сприйме як знак, що дорога вільна. Вночі ж, коли автомобілів, а значить джерел інформації вже статистично мало, кожен зупинився на узбіччі автомобіль може стати причиною рішення системи про те, що на дорозі затор.

Як же окупається робота персоналу і техніки, адже здавалося б ця послуга надається безкоштовно. Виявляється, цілком окупається сервіс завдяки контекстній рекламі. За оцінками, бюджет такого сервісу становить десятки мільйонів доларів у рік. Але, погодьтеся, ці гроші чесно зароблені!