Як працюють чіпси

Похрумтіти «картоплею» під бурчання телевізора або закусити нею пиво люблять мільйони людей. Та й який підліток не перекушує на ходу чіпсами, шарудячи блискучою упаковкою з зображенням продуктів, яких в пачці немає і в помині. Цибуля, сметана, червона ікра, бекон, гриби, сир… та й сам картопля нерідко відсутня в складі цього «продукту харчування». Дієтологи дружно називають чіпси «сміттєвою їжею» нарівні з фаст-фудом, а їх продаж заборонено в освітніх установах. Однак настільки небезпечними для здоров’я чіпси стали лише в останні десятиліття – як і більшість продуктів. А адже колись цей делікатес не всі могли собі дозволити – він був привілеєм еліти і подавався тільки в дорогих ресторанах. Про те, як все починалося, і куди все прийшло – розслідуємо сьогодні.

Народження чіпсів

Саме слово «чіпси» в перекладі з англійської означає «скибочка, шматочок». Батьком ж колись вишуканої страви є американець Джордж Крам – шеф-кухар дорогого ресторану «Moon Lake Lodge» у місті Саратога-Спрінгс. 24 серпня 1853 року вважається днем народження чіпсів. Одним із прискіпливих клієнтів Крама не сподобалася подана йому картопля фрі – на його думку, коренеплід був невмеру товсто нарізаний. Джентльмен публічно відчитав шеф-кухаря і відправив блюдо назад на кухню. Закипаючи від сказу, Крам вирішив провчити гостя, і до хрускоту обсмажив в олії знущально-тонко нарізану картоплю – практично прозорі скибочки. Але замість повчального уроку відвідувач отримав приємний сюрприз – і залишився дуже задоволений. А сама страва негайно закріпилося в меню ресторану і було названо «Чіпсами Саратога».

Через сім років, в 1860 році Карам відкрив власний заклад – тут на кожному столику стояла кошик з хрусткою картоплею, і нестачі в багатих клієнтів кмітливий підприємець не відчував. Незважаючи на те, що чіпси не продавалися поза ресторану, їх досить простий рецепт скоро подужала більш демократична публіка – і ласощі влаштувалося в більшості недорогих ресторанів, закусочних і кафе. Так, до 1890 року ресторан винахідника не витримав конкуренції.

У 1895 році Вільям Тэппендон заснував серійної виробництво чіпсів: спочатку невеликими партіями зі своєї кухні, а пізніше відкриває фабрику. Порції смаженої картоплі вперше потрапляють з тарілки в упаковку – на зорі минулого століття з цією роллю впоралася вощений папір.

В 1932 році в Штатах був відкритий Національний інститут картопляних чіпсів – тут розроблялися нові рецептури і створювалися різні смакові добавки. У тому ж році Херман Лей засновує перший національний бренд чіпсів – марку «lay’s».

В СРСР перші чіпси з’явилися не де-небудь, в Ленінграді під час блокади. Для того, щоб урізноманітнити убоге військове меню, городяни робили з картоплі тонкі пластинки, підсушені на печі. Їх подавали з сіллю і називали «печивом». А в масовому продажі перші чіпси з’явилися тільки в 1963 році під нехитрою назвою «Хрусткий картопля».

Як готують чіпси сьогодні?

Існує два способи приготування чіпсів. Більш традиційний передбачає, що справжню картоплю тонко нарізають, обсмажують в маслі, додають смакові та ароматичні добавки. Але крім всім відомого підсилювача смаку – глутамату натрію Е621 – яка є і канцерогеном, і провокатором виразки шлунка, і ще багатьох інших проблем зі здоров’ям, такі чіпси небезпечні і самим олією. «Рослинне» – не значить соняшникову або кукурудзяну, адже вони не придатні для промислової багаторазової смаження! Виробники використовують кокосова, пальмова та інші погано засвоюються організмом людини олії, які ж самі по собі, без перегріву, служать причиною ряду захворювань. У кого ще не пропало бажання «похрумтіти» – можна дізнатися ці чіпси з овальним шматочків картоплі з трохи скрученими і обгорілими краями.

Другий спосіб виготовлення чіпсів не трубует картоплі взагалі. Такі «формовані» чіпси готують з борошна або пластівців (кукурудза, рис і ін) З сухих порошків створюється тісто, якому можна надати будь-яку форму – довгих пластинок, рефленых шматочків, трикутників (снеків) і т. д. Потім їх чекає фритюрниця, а після смаження – все ті ж барвники, добавки та ароматизатори.

Зі 100-грамової пачкою чіпсів людина не отримує ані грама корисних речовин – хоч вітамінів, хоч мінералів, хоч білків з вуглеводами. Зате майже третину цієї ваги займають канцерогенні насичені жири. Завдяки ним з пачкою хрусткого «нічого» в організм потрапляє майже половина денної норми – 510 ккал. До речі, чіпси – чудове паливо, адже будучи насиченими різною хімією і жирами, вони палахкотять зовсім не так, як звичайні органічні продукти. Питання в тому, чи хочете ви є продукт, аналогічний бензину?

Які наслідки перекусів чіпсами?

Одним з маловідомих результатів регулярного вживання чіпсів є так зване «жирове похмілля». Не кажучи про неперевариваемости і канцерогенності, велика кількість масла в чіпсах викликає банальне звикання! Якщо відняти у такої людини пакетик калорійних «хрустяшек», у нього починається ломка, подібна до наркотичної. Всього за кілька днів харчування подібною їжею (чіпси, картопля-фрі та інший фаст-фуд, смажені горішки) пропадає здатність концентруватися, падає рівень уваги, починається дезорієнтація в знайомих ситуаціях або місцевості, а стомлюваність підвищується. Зате рослинна дієта з мінімальною кількістю жиру (7,5% споживаних калорій на добу) покращує нормальні показники розумової діяльності.

Про небезпеку онкологічних захворювань у зв’язку з чіпсами ми вже говорили – залишається додати сюди мутації спадкового матеріалу. За все це відповідає речовина акриламід, що утворюється під час якої б то ні було смаження продуктів у маслі (але, володарі тефлонових сковорідок нехай не радіють – це нітрохи не кращий варіант). Акриламід використовують у промисловості для виробництва клею, фарб, лаків і смол. Одним словом, все, що можна зварити або приготувати на пару, варто саме так і готувати – якщо, звичайно, вам дороге здоров’я. А ще краще їсти більше сирих овочів, особливо зараз – з настанням холодного сезону.

Ну і згадаємо про давно відомих «страшилки» про шкоду чіпсів – які аж ніяк не є перебільшенням. Ожиріння, діабет, рак, проблеми з серцево-судинної і травної систем, фізична та психічна залежність від глутамату натрію, деградація печінки, проблемна шкіра, порушення росту у дітей (у зв’язку з великою кількістю солі), алергія – всі ці пункти «меню» лише в загальних рисах характеризують пишний букет хвороб і відхилень, дарованих хрустким сміттям. Так що – любіть себе, і перекушуйте сирими насінням соняшника, гарбуза, волоськими і лісовими горіхами, підсушеними і свіжими фруктами. Адже не секрет, що в здоровому тілі – здоровий дух.