1.    
  2.    
  3.     Як працює доповнена реальність

Як працює доповнена реальність

Простий приклад ідеї зображено ще у фільмі «Термінатор»: гість з майбутнього міг бачити текстову інформацію про будь-які предмети на своєму шляху. Але сьогодні нам цього вже недостатньо: скоро у нас буде можливість доповнити свій «інтерфейс» мультимедіа-форматом, особистим органайзером, доступом до персональних електронних візиток або бирки товарів, картами місцевості і багато чому іншому. Сьогодні ми розповімо, з чого все почалося і як найсміливіші мрії футурологів втілюються в реальність.

Доповнена реальність (augmented reality, AR) – це результат введення в тривимірне полі сприйняття людини різних віртуальних даних, які сприймаються як елементи реального світу. Їх мета – доповнити відомості про оточення і поліпшити сприйняття інформації (хоча на практиці навряд чи вдасться обійтися без відвертої реклами, що відволікає увагу і заважає зосередитися).

Сам термін «доповнена реальність», по всій вилимости, був запропонований дослідником корпорації «Boeing» Томом Коделом (Tom Caudell) в 1990 році. Іноді в якості синонімів використовують терміни «розширена реальність», «поліпшена реальність», «збагачена реальність», «розширена реальність».

Мобільні технології

Існує безліч програмних продуктів для мобільних пристроїв, які дозволяють за допомогою доповненої реальності отримати необхідні відомості про оточенні: браузери доповненої реальності (Wikitude, Layar, blippAR та інші), а також спеціалізовані програми для окремих сервісів, компаній або навіть єдиних моделей.

Попит на технології доповненої реальності і їх наростаюча популярність серед споживачів пов’язані з тим, що обчислювальна потужність і набір датчиків в апаратних платформах для смартфонів і планшетів дозволяють виробляти накладення будь-яких цифрових даних на зображення, одержуване в реальному часі з вбудованих в пристрої камер. Частина рішень у цій області вже втілюється у вигляді натільних комп’ютерів для постійного контакту з середовищем доповненої реальності.

Корпорація Google в даний момент працює над гарнітурою «Project Glass», яка дасть власникові можливість користуватися картами, соціальною мережею і іншими принадами без телефону. Аналогічні розробки ведуть і інші великі компанії (включаючи Vuzix зі смарт-окулярами «Smart Glasses M100», Canon з AR-окулярами для професійних дизайнерів «MREAL» і багатьма початківцями компаніями).

Медицина

Вже сьогодні в лапароскопічних операціях зображення на ендоскопії доповнюється зображенням, отриманим під час интраоперативной ангіографії. Для необізнаного звучить хитромудро, тому скажемо простіше: такий ефект доповненої реальності дозволяє хірургові точно знати, де знаходиться пухлина всередині органу і таким чином мінімізувати втрати здорової тканини органу пацієнта під час операції по видаленню пухлини.

Ще одна розробка вчених, поки не доведена до масового виробництва, покликана надати допомогу людям з поганим зором. Біонічні контактні лінзи може мати і безліч інших застосувань, від можливості «бачити» важко сприймаються зонах (в темряві, в тумані, в великому обсязі строкатих деталей і т. д.) до індустрії відеоігор. Пристрій буде мати вигляд звичайної контактної лінзи з включеннями функціональних електронних схем і інфрачервоного підсвічування для створення віртуального дисплея. Розумний пристрій також планують оснастити бездротовим зв’язком, радіочастотної передачею електроенергії і сонячними батареями.

Комп’ютерні ігри та спорт

Існують комп’ютерні ігри, що виробляють обробку відеосигналу з камери і накладають на зображення навколишнього світу додаткові елементи. Наприклад, у 2004 році була випущена гра для мобільних телефонів з назвою «Mosquitos», що відображає на екрані телефону зображення з розташованої позаду нього камери, з накладеними на це зображення прицілом і величезними комарами, від яких повинен був «відстрілюватися» гравець. У сучасному світі гри доповненої реальності вже встигли отримати широке поширення на смартфонах і планшетах, а також ігрових консолях.

Серед найбільш поширених сьогоднішніх прикладів доповнення сприйманої реальності в спорті – паралельна лицьовій кольорова лінія, що показує знаходження найближчого польового гравця до воріт під час показу по телебаченню футбольних матчів, стрілки з зазначенням відстані від місця штрафного удару до воріт, «намальована» траєкторія польоту шайби під час хокейного матчу і так далі.

Поліграфія і маркетинг

На Заході розширена реальність активно використовується в друкарської індустрії завдяки поширенню браузерів доповненої реальності, про яких ми згадували раніше. В газети, буклети, проспекти, журнали і навіть географічні карти поміщаються зображення, службовці мітками для візуалізації цифрових об’єктів в потрібному місці. У ролі доповнює інформації може виступати текст, зображення, відео, звук або тривимірні об’єкти, статичні або анімовані – іншими словами, абсолютно будь-які цифрові дані. За допомогою встановлених на планшети і смартфони браузерів користувачі сканують мітки, отримуючи доступ до закладеного контенту.

У періодичних виданнях доповнена реальність найчастіше використовується в якості привертає увагу аудиторії маркетингового інструменту. Однак зустрічаються проекти, спрямовані і на вирішення соціальних завдань: наприклад, за ініціативою редакції японської газети «Tokyo Shimbun» всі тексти за допомогою мобільних пристроїв адаптуються для дитячого сприйняття. Сенс в тому, щоб створити спільне інформаційне поле для дітей і їх батьків, що має сприяти зміцненню зв’язків у родині.

Військова техніка

В сучасних бойових літаках і вертольотах часто використовується індикатор на лобовому склі або на шоломі пілота – як, наприклад, концепт зі спартанським назвою «F-35». Накладене зображення надає пілоту найбільш важливу інформацію прямо на тлі спостережуваної їм обстановки, не відволікаючись на основну приладову панель. Це дозволяє, наприклад, заощадити дорогоцінні секунди під час маневреного повітряного бою. Багато подібні системи навіть дозволяють вказувати напрям і мета поворотом голови або рухами очних яблук.

У майбутньому варто очікувати застосування технологій доповненої реальності практично в будь-якому транспортному засобі: персональний, міському і навіть космічному. Хоча, на думку інженерів, це буде швидше додаткова опція – адже керувати засобами пересування буде комп’ютеризований автопілот або «зовнішній» диспетчер.

02.01.2017

Написати коментар