Як працює детектор брехні

Історія Детектор брехні, або поліграф був винайдений на початку 20-го століття. Першість у цій області належить американському психологу-юристу Вільяму Марстону, який в 1913 році почав планомірні дослідження детекції брехні з допомогою приладів. Перший прототип сучасного детектора брехні, розроблений Марстоном працював на основі вимірювання артеріального тиску випробуваного. У 1921 році був розроблений під керівництвом Дж. Ларстона) перший варіант поліграфа, що фіксує одночасно кров’яний тиск, пульс і дихання.

З допомогою цього апарату було проведено велику кількість перевірок осіб, що підозрювалися у кримінальних злочинах, і була зафіксована висока точність результатів випробувань. Власне, у цей час і з’явилася назва “поліграф”, тобто прилад, який видає інформацію про зміну параметрів організму за допомогою графіків.

Пріоритет впровадження і поширення поліграфа належить Леонарду Килеру. Він сконструював прилад, спеціально призначений для виявлення у людини приховуваної інформації (1933 р.), розробив першу методику перевірки з допомогою поліграфа (1935 р.), почав серійний випуск детекторів брехні і підготовку фахівців в даній області.

Принципи роботи

У середні століття в Китаї існував спосіб перевірки підозрюваного на брехню. Обвинуваченого у злочині примушували їсти сухий рис. При сильному хвилюванні кількість виділеної слини зменшується, і проковтнути сухі зерна стає неможливо. Так і сучасні поліграфи реагують на зміну параметрів організму в момент, коли людина говорить неправду.

На випробуваного, що сидить перед експертом, навішують датчики підключені до комп’ютера і фіксуючі:

• Частоту пульсу
• Кров’яний тиск
• Ритм дихання
• Електропровідність тіла (потовиділення)
• Напруга микромышц тіла
• Блимання
• Активність головного мозку
• Ще безліч інших параметрів

Методика тестування

Етап перший-підготовчий. Поліграфолог розповідає випробуваному про дії приладу. Проводиться налаштування апарату на серії контрольних питань, на які людина має відповідати тільки “так” або “ні”. Більшість питань являють собою такі, відповідь на які відомий: “Вас звуть Сергій?”, “Ви проживаєте в місті Москві?”… Іноді поліграфолог проводить тест, в якому випробовуваний повинен навмисно збрехати. Наприклад, задумати цифру від одного до 10 і коли поліграфолог буде послідовно перераховувати цифри, на кожне питання відповідати негативно. Мета цього етапу – по-перше, провести настройку приладу на специфічні реакції, а по-друге – вселити людині впевненість в тому, що апарат працює точно, і обдурити його неможливо.

Етап другий. Питання-відповіді. Поліграфолог зачитує список питань. Зазвичай це досить довгий список, в якому суттєві питання значно розбавлені несуттєвими. Реакція організму фіксується приладом. Питання тесту повторюються декілька разів у тій же послідовності, щоб виключити випадкову одномоментну реакцію – мало що могло невчасно зачухатись. Втім полиграфология стверджує, що випадково нічого не зачешеться.

Етап третій. Інтерпретація тесту. Поліграфолог переглядає карту питань, і обговорює ті питання, на які прилад зафіксував сильну емоційну реакцію. Іноді, реакція може бути наслідком брехні, а наслідком того, що з цим питанням у людини пов’язана яка-небудь серйозна стресова ситуація. Висновок про те, чи правдиві відповіді на ключові питання, видає все-таки не прилад, а експерт, який аналізує діаграми на підставі свого досвіду і знань принципів роботи. Надійність або як обдурити поліграф

Технологія роботи детектора брехні розвивається вже майже сотню років, проте до цих пір цей прилад не можна назвати досконалим. Час від часу спливають історії, коли на підставі показань приладу були звинувачені у злочині люди, його не здійснювали. Також можливий навмисний обман апарату, з метою уникнути відповідальності.

По-перше, обдурити прилад може патологічний брехун, який сам вірить в те, про що говорить. Але ми з Вами до цієї категорії не ставимося, правда? По-друге – професійні актори, які вміють вживатися в образ. По-третє, люди, що отримали спеціальну підготовку, повністю контролюють свої емоції. Викрити шпигуна з допомогою поліграфа майже нереально.

Способи обману поліграфа засновані на декількох ідеях. Необхідно викликати реакцію на несуттєві питання і знизити реакцію на суттєві. По-перше, треба прибрати той благоговіння перед детектором брехні і страх викриття. Пам’ятайте, що прилад не читає думки, а лише фіксує реакцію організму на питання. Знизити реакцію організму можна шляхом повного гальмування нервової системи. Для цього може знадобитися випите напередодні спиртне, або хімпрепарати з розряду заспокійливих. Є ще один цікавий спосіб протидії. Необхідно випити велику кількість води незадовго перед тестом. Тоді, якщо під час процедури допиту буде сильно хотіти в туалет, то самі запитання-відповіді будуть викликати набагато менший відгук організму.

Другий напрямок – це зайняти голову чим-небудь, наприклад читати про себе вірші, складати п’ятизначні числа, відповідаючи на питання “між справою”.

Третє – штучне викликання протилежного емоційного відгуку. Подумки паралельно самостійно задавати і відповідати на зовсім інші питання, штучно переживати за них, прокручувати образи перед очима. Це, безсумнівно, вимагає попередньої підготовки.

Ну і, звичайно, слід стежити за диханням, учащенность або сповільненість якого може свідчити про брехні, розслабитися і не соватися. Для контролю кров’яного тиску деякі радять напружувати приховані м’язи – пальщы ніг, притиснути мову до неба, напружити м’язи сфінктера. Однак, треба пам’ятати, що будь-незрозуміла поведінка може бути витлумачено проти вас.

Описані прийоми, безсумнівно, можна застосовувати не тільки при допиті на детекторі, якого, більшості з нас до щастя не доведеться випробувати, а, наприклад, в момент співбесіди при прийомі на роботу. Досвідчений психолог дуже уважно спостерігає за інтерв’юйованою, відзначаючи реакцію на питання не гірше самого хитромудрого апарату.