Як на людину впливає невагомість?

Невагомість – це стан, що виникає при видаленні з області дії гравітаційного поля Землі. Невагомість, за словами космонавтів, по відчуттях схожа на спуск в швидкісному ліфті або політ в літаку.

Перебування в стані невагомості веде до значних змін функцій організму, і в першу чергу це стосується гравізавісімих систем. До них відноситься, наприклад, м’язова система, що забезпечує нам підтримку пози і здійснення рухів в гравітаційному полі Землі. Коли людина потрапляє в стан невагомості, організм, не відчуваючи необхідності протидіяти гравітаційному полю, перестає підтримувати цю функцію. Особливі м’язові волокна, спеціально призначені для підтримки пози, на початкових етапах космічного польоту перестають діяти, а при тривалому перебуванні в польоті розвивається їх атрофія. Змінюється в невагомості і взаємодія м’язів-антагоністів. М’язи-розгиначі перестають повною мірою здійснювати свої функції, виникає так звана поза «втомленою мавпи», що відображає підвищення тонусу м’язів-згиначів.

Основним сигналом, що запускає перебудови в м’язовій системі, є припинення потоку інформації від рецепторів опори. Значні перебудови відбуваються і в серцево-судинній системі, якої більше не потрібно протидіяти гравітаційному полю Землі при доставці крові до головного мозку. Такі зміни, які супроводжують тривале перебування в невагомості, можуть привести до несприятливих наслідків, коли людина повертається на Землю і знову виникає необхідність підтримувати позу і доставляти кров до мозку, протидіючи гравітаційного поля Землі.

Для профілактики гіпогравітаціонних порушень протягом усього космічного польоту виконуються фізичні тренування, в першу чергу тренування на доріжці, що включають інтервали інтенсивного високошвидкісного бігу. Крім цього, виконуються силові вправи і тренування на велоергометрі – імітаторі велосипеда. Бігти на доріжці можливо тільки за допомогою спеціальної системи, що забезпечує тяжіння людини до доріжці. Таке тяжіння під час тренування становить близько 70% від ваги тіла. Частина тренування на доріжці обов’язково виконується в так званому пасивному режимі руху полотна, коли космонавт переміщує полотно доріжки за допомогою сили ніг. Якщо на Землі ми можемо виконувати або не виконувати фізичні тренування в залежності від нашого бажання, в умовах космічного польоту це життєво необхідно.