Як можна жити в бочці?

 

Усім відома легендарна особистість, античний філософ Діоген, дотримувався аскетичного способу життя і демонстративно жив у пифосе – великій посудині для вина, за що сучасники його називали «собакою». Так він і увійшов в історію: в жебрацькому лахмітті і з високо піднятою головою, – адже «громадянин світу» скоріше є сочевицю, ніж схилитися перед царями, вельможами і громадською думкою. Але якщо елліни завдяки теплому клімату могли собі дозволити розкіш жити в казанку, то ми з вами навряд чи на таке зважимося – та й навіщо… Ну а як щодо ультрасучасної «бочки» за останнім словом техніки?

Вирішення питання по давньо-грецьки

 

Судячи зі збережених до наших днів документами, Діоген був зрілою особистістю: він мав сформовану систему поглядів, і до того ж володів цим даром колко висміювати людські недоліки, вказуючи на невидимі «колоди в чужому оці». Численні «витівки» на публіці, напади сарказму і «театр одного актора» з’являлися на світ не від поганого вдачі філософа або з метою образи аудиторії, але з потреби звернути увагу на свої роздуми та навчання. Філософ відкидав віру в установлених релігійними інститутами богів, саму цивілізацію і зокрема держава («брехлива винахід демагогів»), пропагував відносність загальноприйнятих норм моралі і авторитетів – як серед політиків, так і серед філософів.

 

Античний мислитель зневажав розкіш і намагався задовольнятися настільки малою, наскільки це було можливо. Мабуть, цей факт додає йому велику схожість з Будда Гаутама, – з тією різницею, що замість пошуків нірвани грек не залишав спроб намагатися розбудити свідомість своїх сучасників і вказати на «ахіллесові п’яти» демократичного суспільства. Більше двох тисяч років тому Діоген проповідував «зелені» ідеї, кажучи: «Кінцева мета – це розсудливий вибір того, що відповідає природі».

Коли Олександр Македонський прийшов в Аттику, побажав познайомитися з відомим «маргіналом» Діогеном: він довго чекав, поки сам філософ прийде до нього висловити свою повагу, але Діоген про це навіть не думав. Тоді Олександр сам розшукав свавільного мислителя – той спокійнісінько грівся на сонці. Далі відбувся діалог, який став анекдотом ще в античності:

– Я – великий цар Олександр.
– А я – собака Діоген.
– І за що тебе звуть собакою?
– Хто кине шматок того виляю, хто не кине – облаиваю, хто злий чоловік – кусаю.
– А мене ти боїшся?
– А що ти таке – зло чи добро?
– Добро.
– А хто ж боїться добра?
… Після роздумів Олександр сказав:
– Проси в мене чого хочеш.
– Відійди, ти заслоняешь мені сонце.

«Якщо б я не був Олександром, то хотів би стати Діогеном», – скаже пізніше цар у відповідь на глузування своїх приятелів над філософом. Як не дивно, життя обох з них закінчилася в один день – 10 червня 323 року до н.е. – немов їх долі з того дня зв’язала нитку долі.

Вирішення питання по-сучасному

 

Сучасна «бочка Діогена» теж нагадує людям про необхідність переглядати свої погляди і звички з найважливіших питань сучасності: 21 першому столітті це не стільки політика, скільки турбота про довкілля. Екологічна розробка «Shelter byGG» португальського архітектора Габріели Гомес (Gabriela Gomes) являє собою мобільний і автономний житловий кокон з самими необхідними для життя функціями.

Яскравий житловий модуль, який поєднує в собі скульптуру, дизайн і архітектуру, став об’єктом пильної уваги гостей та мешканців міста Гімарайнш (Guimarães) не випадково: цього року він оголошений творчої столицею Європи, промоутером її культурного розмаїття, каталізатором для соціального і економічного розвитку околиць. Тут проходить збори численних художників і їх творінь в самих різних жанрах: музика, кіно, фотографія, образотворче мистецтво, архітектура, література, думки, театр, танець, стріт-арт.

Концепт «Shelter byGG» є, по суті, двомісним номером з дуже ефективним життєвим простором і функціями: тут помістилися спальня і ванна кімната. Енергію в достатніх для проживання кількостях будинок-бочка отримує від сонячних батарей, закріплених на зовнішній поверхні: це дозволяє повністю відмовитися від традиційного електрики. Радиться модуль з допомогою економних і безпечних для здоров’я світлодіодних технологій, а маленькі віконця-ілюмінатори надають житлу схожість з каютою океанського лайнера.

Червоне зовнішнє покриття «Shelter byGG» виконано з екологічно чистих матеріалів: для цього дизайнер використала вдруге перероблене коркове сировину. Його плюси полягають в хороших тепло – і шумоізоляційних властивостей. Всередині колір того ж матеріалу був розсудливо замінений на більш спокійний коричневий. Ця затишна пробкова оздоблення так само чергується з високоміцної, вологостійкої і не схильною псування комахами плитою OSB (орієнтовано-стружкова плита – багатошаровий лист з склеєної синтетичними воском осикової стружки).

 

Більшу частину внутрішнього простору займає двомісне ліжко. Решта території за перегородкою використовується для розміщення раковини та туалету, а також ергономічних полиць для зберігання речей. Невелика вага і вельми скромні розміри дозволяють перевозити його на будь-які відстані і розміщувати де завгодно: в центрі міста, на березі озера або в лісі. Оскільки в інфраструктурі житло не потребує, його зміст обійдеться власникові недорого. Правда, звідки «Shelter byGG» бере воду, поки не уточнюється.

Це вже не перша робота Габріели Гомес: вона веде дуже насичене творче життя і бере участь у багатьох проектах по всьому світу. Майстриня шиє костюми до вистав, встигла зробити кілька індивідуальних і колективних міжнародних виставок сучасного мистецтва в Португалії, Франції, Швейцарії, Німеччини, Бразилії та Голландії. Ідея створення ультрасучасного економічного житла у дизайнера з’явилася ще в 2006 році: сьогодні зручність цієї розробки по заслугах змогли оцінити відвідувачі «культурної столиці».

 

Більше дізнатися про автора проекту можна на офіційному сайті студії архітектора (www.shelterbygg.com.) Там же можна забронювати ексклюзивний міні-готель в Гимарайнше – адже Габріела тепер не тільки дизайнер, але і власник, мабуть, самого крихітного у світі агентства еко-туризму «Gomes Alves». Вартість розміщення на ніч двох чоловік обійдеться бажаючим в 100 євро.