Як людина “приручила” вогонь?

Старовинні люди багато чого боявся: грози, блискавки, бурі, диких тварин. Боявся він і вогню. Минуло багато років, перш ніж наш древній предок зрозумів, що вогонь може бути не тільки ворогом, а й другом. А зрозумівши це, він побажав «приручити» вогонь, змусити його «служити» собі. Часто в результаті удару блискавки спалахував сухий пень, і людина, наважившись, приносив кілька тліючих вугіллячок в своє житло.

Спочатку людина навчилася підтримувати принесений вогонь. Потім наш древній предок зауважив, що в результаті тертя виділяється тепло. Саме це відкриття допомогло йому навчитися самостійно добувати вогонь шляхом тертя дерева об дерево.

Далі процес добування вогню удосконалювався: стародавні римляни, запалюючи вогнище, користувалися лупою. Пізніше вони висікали іскру з кременя, потім застосовували кресало і трут.

Такий спосіб добування вогню (тертя дерево об дерево) до сих пір існує в деяких африканських племенах.