1.    
  2.    
  3.     Як еволюціонував пульт?

Як еволюціонував пульт?

 

«В СРСР пультом від телевізора був наймолодший у сім’ї», – з гумором згадують користувачі рунету. Дійсно, пульти дистанційного управління довгий час у нас були предметом розкоші, і перемикати канали можна було тільки ручкою на вітчизняному «ящику». В результаті ми пропустили перші кроки цього «гаджета» у світ високих технологій, за якими з азартом спостерігали на іншій стороні планети. А невдовзі з-за стрімкого розвитку технологій це пристрій, ймовірно, зовсім зникне за непотрібністю. Виходить, треба встигнути познайомитися з пультом ближче, поки «динозавр» ще живий!

Сама назва «пульт» походить від латинського слова «pulpitum», тобто «кафедра», «поміст» або «трибуна». Це здається дивним, враховуючи, що знайомий нам мініатюрний прилад до неподобства. Але від моменту винаходу самої технології до її перетворення в «елітну іграшку» пройшло цілих півстоліття. За цей час встигли з’явиться пульти управління електростанціями, заводами, кораблями… – і там вони представляють із себе цілу кімнату, заповнену електронікою. Тому логіка назви все ж простежується (хоч і опосередковано).

Перші зразки

Один з найбільш ранніх зразків пристроїв для дистанційного управління придумав Нікола Тесла в 1898 році. Тоді публіка вперше мала задоволення споглядати радіокеровану човен під назвою «телеавтомат». А перший пульт дистанційного керування телевізором був розроблений на початку 1950-х Юджином Поллі, співробітником американської компанії «Zenith Radio Corporation».

Моделі пультів «Blab-off» («Глушник балаканини») і «Lazy Bones» («Ледар») приєднувалися до телевізора за допомогою кабелю. Сам пульт являв собою досить об’ємний дерев’яний брусок, на верхній частині якого перебували кнопки. Звичайно, йому було дуже далеко до компактних та ергономічних сучасних пультів, але, якщо врахувати тодішній рівень розвитку технологій, то і такі габарити можна вважати величезним досягненням.

Бездротовий пульт

У 1955 році був розроблений бездротової пульт «Flashmatic» («Спалах»), заснований на посилання променя світла в напрямку фотоелемента телевізора. На жаль, фотоелемент не міг відрізнити світло з пульта від світла з інших джерел, і помилково реагував навіть на банальне включення і виключення світла в будинку. Крім того, потрібно було направляти пульт точно на приймач.

Роком пізніше Роберт Адлер з «Zenith Radio Corporation» розробив бездротової пульт «Space Commander» («Менеджер простору»). Він був механічним і завдання для команд використовував ультразвук з частотою, що перевищує верхня межа слуху людини (хоча часто чути дітьми, підлітками і домашніми тваринами). Проте були деякі складнощі, наприклад, можливість приймача спрацювати від природного шуму або навіть іграшкового ксилофона. Тим не менш, це винахід фактично не мало конкурентів протягом чверті століття. Хіба що набір функцій пультів почав поступово збільшуватися.

Так, в 1961 році пульт до телевізора моделі «RCA Victor Color TV» вже забезпечував виконання цілих семи функцій. З його допомогою можна було не тільки увімкнути-вимкнути телевізор, перемикати канали, але і встановити рівень гучності звуку, задати відтінок, яскравість та колір зображення, а також виконати точне налаштування приймача телевізора для отримання більш якісного зображення. В кінці 1970-х, коли компанією Бі-бі-сі був розроблений телетекст, пульту знадобилися додаткові кнопки для цифр від 0 до 9, а також кнопка для перемикання між текстом і зображенням.

Сучасне покоління пультів

В 1974 році з’явився перший кольоровий телевізор з мікропроцесором керування на інфрачервоних променях. Разом з ним «народився» і перший пульт сучасного типу, який був позбавлений всіх недоліків своїх попередників. Передача сигналу відбувається через маленький світлодіод, вбудований в пульт.

Неозброєним поглядом його світіння побачити неможливо. Наявність сигналу з пульта можна перевірити, тільки подивившись на нього через відеокамеру або цифровий фотоапарат, при цьому натискаючи на пульті кнопки. ПЗС-матриці побутової фото – і відеоапаратури зазвичай бачать інфрачервоний діапазон. В результаті експерименту на дисплеї ви побачите рожево-червоне мерехтіння.

Універсальний пульт

У 1980-х Стівен Возняк компанії «Apple» загорівся ідеєю створення пульта дистанційного керування, який міг би керувати відразу декількома електронними пристроями, мав би можливість виконувати певні функції в призначений час завдяки вбудованим годинником, а також міг би підключатися до комп’ютера. Так, Ідея була втілена в модулі «Core» восени 1987 року, однак загального ажіотажу модель не викликала. Для середнього користувача було надто складно програмувати такий пристрій, але воно отримало схвальні відгуки від «просунутих» користувачів. Так що проект продовжив існування під маркою «Celadon».

До початку 2000-х кількість побутових електроприладів різко зросла і продовжує зростати в геометричній прогресії. Для управління деякими пристроями взагалі потрібно кілька пультів – приміром, у домашнього кінотеатру їх п’ять-шість (!) Через роз’єднаності систем управління використання побутової техніки стає обтяжливим і некомфортним…

Загалом, майбутнє досить важко уявити собі без універсального пульта, обладнаного модулями Bluetooth LE і Wi-Fi і підтримує протоколи ZigBee і IFTTT (онлайн-сервіс формування керуючих сигналів на основі мережевих джерел). Такий пульт дозволить управляти всіма приладами в будинку, починаючи від освітлення, опалення та енергоспоживання і закінчуючи повідомленням про те, що ви забули вимкнути праску або де знаходиться в даний момент ваш домашній вихованець, смартфон, ключі та інші дрібниці, попередньо оснащені спеціальними мітками.

Але рано чи пізно і цю новинку спіткає доля динозаврів. Звичайно, пульт дистанційного управління не зникне зовсім – швидше він придбає неосязаемую цифрову форму. Простіше кажучи, еволюціонує з колись дерев’яної коробки в комп’ютерну програму, оснащену голосовим або навіть голографічним інтерфейсом (по типу відомої Siri). Вже зараз з’являються телевізори, якими можна керувати за допомогою голосу, жестів або просто рухів очей.

22.11.2016

Написати коментар