- Головна
- Цивілізація
- Культура
- Третє око
Третє око
У багатьох езотеричних навчаннях є поняття про «третє око». У східній традиції це один з енергетичний центрів – чакр – так звана аджна-чакра – енергетичний центр, який здавна називають «третім оком», завдяки якій людина набуває здатність сприймати приховані від звичайного зору предмети і здібності.
Культ існування «третього ока» має давню історію. У віруваннях східних цей незвичайний орган – мало не обов’язкова приналежність богів. Вважається що третій очей дозволяв їм споглядати всю передісторію Всесвіту, бачити майбутнє, безперешкодно заглядати в будь-які куточки всесвіту. Зображення «третього ока» на чолі божеств часто можна побачити у розписах і на скульптурах буддійських храмів. В пам’ять про третє око досі індійські жінки малюють ритуальне цятка на лобі.
Деякі дослідники вважають, що легенди про третьому оці залишилися як пам’ять про позаземних предків людей. За що дійшли до нас легендами, «всевидюче око» дарувало їм чудові здібності – гіпноз і яснобачення, телепатію і телекінез, здатність черпати знання безпосередньо від космічного розуму, знати минуле і майбутнє і навіть впливати на гравітацію.
Що ж скажуть про третьому оці матеріалісти? Виявляється, реальний третій очей існує в природі. За даними порівняльної анатомії та палеонтології, наприклад, у викопних земноводних стегоцефалов у верхній частині черепної коробки є отвір, де містився третій зоровий орган; і зараз у деяких видів ящірок на тімені є більш або менш розвинений третій очей. «Третє око» розташовувався саме на маківці, а не на лобі, як стверджують адепти «духовних» практик. Таке його розташування, безсумнівно, підвищувало шанси на виживання в кровожерливого світі.
Виявляється, є і прямі докази того, що третій очей існував. Буває, що народжуються діти з ознаками, притаманними далеким предкам – атавізмами. Це може бути підвищена волосистість тіла або, наприклад, наявність хвоста. «Щоб не збуджувати цікавість, я ношу довге волосся, – розповідає Емі Хансон, двадцятип’ятирічна вчителька з міста Коламбус (США). – Вони не заважають мені все бачити… Я показала його своїм учням, які намагалися пустуном за моєю спиною, і пояснила, що народилася вчителькою. Довелося їм з цим змиритися». Емі володіє трьома очима. Причому третім, що знаходяться на потилиці, вона бачить краще, ніж двома «нормальними» – короткозорими. Переваги Емі незаперечні: стоячи за плитою, вона дивиться оком на потилиці телевізор, без дзеркала заднього виду може побачити, що відбувається позаду автомобіля.
За однією з версій, третій очей у сучасної людини не відмер, а лише змістився в глибину черепа. У людському організмі існує орган, що за своєю будовою і розташуванням здатний претендувати на звання рудименту третього ока. Це шишкоподібна залоза (епіфіз) – невелике, завбільшки з горошину, грушоподібної освіту червоно-бурого кольору, що знаходиться перед мозочком.
Функції епіфіза до кінця не з’ясовані. Вважається, що в ньому виробляється серотонін, що впливає на гормональну налаштування організму. Відомо також, що в эпифизе міститься так званий «МОЗКОВИЙ ПІСОК» (acervulus cerebralis) – мінеральні тільця сферичної форми розміром від часток міліметра до двох міліметрів. І хоча він є у всіх людей з моменту народження, навіщо він потрібен, вчені так і не з’ясували. Але гіпотези з його приводу існують досить цікаві. Так, досліди виявили незвичайні інформаційні властивості «мозкового піску»: не виключено, що в його микрокристаллах міститься голографічна інформація про все людському організмі.
Епіфіз не дає спокою дослідникам. Намагаючись зрозуміти його призначення, деякі з них звернули увагу на дивовижну рухливість цього таємничого органу, здатність обертатися подібно оку. Заговорили навіть про прямому схожості шишкоподібної залози з очним яблуком, оскільки вона також має лінзу і рецептори для сприйняття кольорів. Аргументуючи свою гіпотезу, дослідники звертають увагу на те, що діяльність цієї залози в чому стимулюється світловими сигналами, які надходять від очей. Висловлюють думку, що за тисячоліття бездіяльності епіфіз значно зменшився в розмірах, а колись він був (і в майбутньому знову стане завбільшки з велику вишню. Загалом, шукають, будують здогадки…