1.    
  2.    
  3.     Що являє собою Сонячна система?

Що являє собою Сонячна система?

Сонячна система – це центральна зірка Сонце і всі космічні тіла, які обертаються навколо неї.

 

В сонячній системі 8 найбільших небесних тіл, або планет. Наша Земля теж планета. Крім неї, навколо Сонця здійснюють свою подорож в космосі ще 7 планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Дві останні з Землі можна спостерігати тільки в телескоп. Решта видно неозброєним оком.

Ще зовсім недавно до числа планет зараховували ще одне небесне тіло – Плутон. Він знаходиться дуже далеко від Сонця, за орбітою Нептуна, і був відкритий лише в 1930 році. Однак в 2006 році астрономи ввели нове визначення класичної планети, і Плутон під нього не потрапив.

Порівняльні розміри Сонця і планет Сонячної системи

Планети відомі людям з давніх часів. Найближчі сусіди Землі – Венера і Марс, найдальші від неї – Уран і Нептун.

Великі планети прийнято ділити на дві групи. До першої групи входять планети, що знаходяться найближче до Сонця: це планети земної групи, або внутрішні планети, – Меркурій, Венера, Земля і Марс. Всі ці планети мають високу щільність і тверду поверхню (хоча під нею і знаходиться рідке ядро). Найбільша в цій групі планета – Земля. Однак далекі від Сонця планети – Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун значно перевершують Землю за розміром. Тому вони отримали назву планети-гіганти. Їх також називають зовнішніми планетами. Так, маса Юпітера перевищує масу Землі більш ніж в 300 разів. Планети-гіганти значно відрізняються від планет земної групи за своєю будовою: вони складаються не з важких елементів, а з газу, в основному з водню і гелію, подібно до Сонця і іншим зіркам. Планети-гіганти не мають твердої поверхні – це просто газові кулі. Тому їх ще називають газовими планетами.

Між Марсом і Юпітером знаходиться пояс астероїдів, або малих планет. Астероїд – це невелике планетоподобні тіло Сонячної системи, розміром від кількох метрів до тисячі кілометрів. Найбільші астероїди цього пояса – Церера, Паллада і Юнона.

За орбітою Нептуна знаходиться ще один пояс малих небесних тіл, який називають поясом Койпера. Він в 20 разів ширше пояса астероїдів. Плутон, який втратив статус планети і був віднесений до карликових планет, як раз знаходиться в цьому поясі. У поясі Койпера є й інші карликові планети, схожі на Плутон, в 2008 році їх так і назвали – плутоїди. Це Макемаке і Хаумеа. До речі, Цереру з пояса астероїдів теж відносять до класу карликових планет (але не плутоїди!).

Ще один плутоїд – Еріда – за розмірами можна порівняти з Плутоном, але знаходиться набагато далі від Сонця – за поясом Койпера. Цікаво, що Еріда один час навіть була кандидатом на роль 10-ій планети в Сонячній системі. Але в результаті саме відкриття Еріду стало причиною перегляду статусу Плутона в 2006 році, коли Міжнародний астрономічний союз (МАС) ввів нову класифікацію небесних тіл Сонячної системи. Згідно з цією класифікацією Еріда і Плутон не потрапили під поняття класичної планети, а & quot; заслужили & quot; лише звання карликових планет – небесних тіл, які обертаються навколо Сонця, не є супутниками планет і мають досить велику масу для того, щоб підтримувати майже округлу форму, але, на відміну від планет, не здатні розчистити свою орбіту від інших космічних об’єктів.

До складу Сонячної системи, крім планет, входять їх супутники, які обертаються навколо них. Всього супутників зараз налічують 415. Незмінна супутник Землі – Місяць. У Марса 2 супутника – Фобос і Деймос. У Юпітера 67 супутників, а у Сатурна – 62. 27 супутників має Уран. І тільки у Венери і Меркурія супутників немає. А ось у & quot; карликів & quot; Плутона і Еріди супутники є: у Плутона це Харон, а у Еріду – дисномії. Втім, астрономи ще не прийшли до остаточного висновку, чи є Харон супутником Плутона або система Плутон-Харон – це так звана подвійна планета. Навіть у деяких астероїдів є супутники. Чемпіон за розмірами серед супутників – Ганімед, супутник Юпітера, ненабагато відстає від нього супутник Сатурна Титан. І Ганімед, і Титан перевершують розмірами Меркурій.

Крім планет і супутників, Сонячну систему борознять десятки, а то і сотні тисяч різних малих тіл: хвостаті небесні тіла – комети, величезна кількість метеоритів, частинок газопилової матерії, розсіяних атомів різних хімічних елементів, потоків атомних частинок і інші.

Всі об’єкти Сонячної системи утримуються в ній зарахунок сили тяжіння Сонця, і всі вони обертаються навколо нього, причому в одному напрямку з обертанням самого Сонця і практично в одній площині, яка називається площиною екліптики. Виняток – деякі комети і об’єкти поясу Койпера. Крім цього, практично всі об’єкти Сонячної системи обертаються і навколо своєї осі, причому в ту ж сторону, що і навколо Сонця (виняток – Венера і Уран; останній і зовсім обертається & quot; лежачи на боці & quot;).

Планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця в одній площині – площині екліптики

Площина екліптики Сонячної системи
Орбіта Плутона сильно нахилена відносно екліптики (на 17 & # 176;) і сильно витягнута

В Сонце зосереджена практично вся маса Сонячної системи – 99,8%. Чотири найбільших об’єкта – газові гіганти – складають 99% решти маси (при цьому велика частина – близько 90% – припадає на Юпітер і Сатурн). Що стосується розмірів Сонячної системи, астрономи поки не прийшли до єдиної думки з цього питання. За сучасними оцінками, розмір Сонячної системи становить не менше 60 млрд. Кілометрів. Щоб хоча б приблизно уявити собі масштаби Сонячної системи, наведемо більш наочний приклад. У межах Сонячної системи за одиницю відстаней приймають астрономічну одиницю (а. Е.) – середня відстань від Землі до Сонця. Воно дорівнює приблизно 150 млн. Км (світло проходить цю відстань за 8 хв 19 с). Зовнішня межа пояса Койпера знаходиться на відстані 55 а. е. від Сонця.

Ще один спосіб уявити собі реальні розміри Сонячної системи – це уявити модель, в якій всі розміри і відстані скорочені в мільярд разів. В цьому випадку Земля буде близько 1,3 см в діаметрі (розміром з виноградину). Місяць буде обертатися на відстані близько 30 см від неї. Сонце буде 1,5 метрів в діаметрі (приблизно зріст людини) і перебувати на відстані 150 метрів від Землі (приблизно міської квартал). Юпітер – 15 см в діаметрі (розмір великого грейпфрута) і на відстані 5 міських кварталів від Сонця. Сатурн (розміром з апельсин) – на відстані 10 кварталів. Уран і Нептун (лимони) – 20 і 30 кварталів. Людина на цій шкалі буде розміром з атом; а найближча зірка – на відстані 40 000 км.

 

02.06.2018

Написати коментар