Що таке пасола

Один з найбільш кривавих ритуалів, що дійшли до наших днів

В лютому—березні, через кілька днів після повного місяця, море біля індонезійського острова Сумба ніби закипає і починає світитися. Такий ефект викликають спливають до поверхні черв’яки-полихеты з роду Юніс, звані тут «ньяла». Дочекавшись цього моменту, місцеві жерці виходять на світанку в море, щоб по кількості та зовнішнього вигляду черв’яків зробити передбачення про майбутній урожай. Потім починається інше дійство: на березі з’являються чоловіки в одязі з традиційних кольорових тканин — ікат. Вони сідлають коней і, розділившись на дві групи, на повному скаку кидають один в одного дерев’яні списи. Так на Сумбе відбувається турнір пасола — один з найбільш кривавих ритуалів, що дійшли до наших днів. Його назва в одному з мов індонезійської групи сходить до слова sola (або hola), відповідно, «дерев’яне спис». Були часи, коли учасники турніру кидали лише гострі знаряддя, внаслідок чого багато отримували важкі поранення і гинули. Тепер влада дозволила використовувати лише тупокінцеві. Але, незважаючи на обмеження, пасола може бути жорстокою. У 1998 році турнір закінчився бійкою, в якому брали участь кілька тисяч осіб, 19 з них загинули. Як же виник цей кривавий турнір? Його початкове походження оповите таємницею. Для місцевих жителів, що поклонялися особливому духу — марапу, пролита на турнірі кров має першорядне значення, без неї марапу не дасть хорошого врожаю. Нечисленні ж західні дослідники схильні бачити в пасоле відгомін жорстоких конфліктів, що існували колись між князівствами Сумбы.