Що ріднить «гламур» і «грамоту»

Слова спільного походження

Основне значення слова «гламур» в англійській мові — «невловима привабливість». У російській це слово з’явилося не раніше 1995 року і сприймається як варваризм — не освячене літературною традицією запозичення. Незважаючи на цю обставину, «гламур» має в російській мові далекого «родича» — слово «грамота». «Гламур» і «грамота» — спільного походження, хоча і різного значення: не кожна грамотна гламурен, не всякий гламурний письменна. А був час, коли грамотії вважалися джерелом гламуру, правда, не в сучасному розумінні. У середньовічній Шотландії слово «гламур» означало чаклунське чарівність, приписывавшееся вченому людині — знавця латинської грамоти, граматики. У старі часи вміння схиляти і відмінювати латинські слова йшло рука об руку з репутацією чорнокнижника. Говорячи сучасною мовою, студент-філолог був би тоді в сприйнятті оточуючих людей чарівним незалежно від його дійсної привабливості. Англійське іменник grammar («граматика») в переносному значенні чернокнижного чародійства піддалося в шотландському вживанні дисиміляції (расподоблению) приголосних: «r + r» перейшло в «l + r»; grammar стало glamer, а потім — glamour. Точно таке ж фонетичне явище можна спостерігати в російському слові «пілігрим» порівняно з латинським peregrinus («мандрівник»), до якого воно сходить через ряд посредствующих мов (дисиміляція приголосних сталася вже в них). В англійській мові нового часу слово «гламур» (шотландське glamour) стверджувалася завдяки Вальтера Скотта (1771-1832), употреблявшему його і у віршах, і в прозі. Так, у трактаті «Листи про демонології і чаклунство», розповівши про здібності давньоскандинавське відьом представляти одні предмети у вигляді інших, Скотт зауважує: «Цей вид чаклунства добре відомий в Шотландії як гламур, тобто обман зору. Вважалося, що особлива схильність до нього є у циганського народу». У французькій мові з «граматикою» (grammaire) сталася схожа історія: іменник grimoire («гримуар»), виникло як спотворення іменника grammaire («граматика»), позначає середньовічну книгу чародейных заклинань або сам чаклунський змова.