Що означає «спанієль»

Точна історія походження цієї породи собак не відома

Ніхто, напевно, точно не знає, яка історія походження цієї породи собак, але деяка кількість думок на цей рахунок все ж існує. Хтось вважає, що ці длинноухие собаки були завезені на територію сучасної Британії Юлієм Цезарем ще в 55 році до н. е. Комусь хочеться вірити, що коріння цієї породи йдуть від мисливських собак, розводяться кельтськими племенами. Втім, навіть виникнення самої назви породи і загадково. Можливо, слово «спанієль» походить від скіфського слова «spaka», як, за твердженням Геродота, стародавні скіфи називали собак. Адже саме це слово в поєднанні з тюркським «kopak» утворило слово «собака». Але найбільш поширеною є версія про те, що назва породи пов’язана з назвою країни Іспанії, де ці собаки були відомі з XV століття. Іспанських лицарів, славившихся по всій Європі своєю пристрастю до соколиного полювання, завжди супроводжували висловухі, довгошерсті собаки, яких називали іспанськими — espanol. У XVI столітті у творі «Англійські собаки» королівського лікаря Джона Каеса було описано п’ять груп спанієлів, батьківщиною яких автор назвав Іспанію. Проте основна заслуга в їх розведенні, вдосконалення екстер’єру та створення різновидів, безумовно, належить Англії, де в 1859 році пройшла перша виставка мисливських собак, а в 1885 році любителями цієї породи був організований клуб спанієлів.