Про походження дорожніх знаків

Правила дорожнього руху визначають поняття Дорожнього Знаку як “елемент обладнання дороги у вигляді таблички, щита певної форми умовними позначеннями або написами, призначений для інформацією учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху та орієнтування їх на шляху прямування”. А коли і в якому вигляді вони з’явилися?

В даний час на дорогах Росії налічується 1,4 млн. дорожніх знаків, при чому на 1 км доріг в місті припадає 4 дорожніх знаки, а на федеральних дорогах – 7 дорожніх знаків.

Перші дорожні знаки з’явилися на римських дорогах. Вони виглядали як кам’яні стовпи, на яких були вказані відстані і були встановлені за вказівкою Гая Гракха (12 р. до н. е..). Як описав цю подію Плутарх, люди Гракха виміряли всі дороги Римської імперії і поставили кам’яні стовпи для свідчення відстаней. На дорогах через кожні 10 стадій (1800 м) встановлювали дороговкази, на яких вказувалося відстань до Риму і найближчого населеного пункту. Крім цього на стовпах фіксувалися ім’я правителя, який побудував дорогу і рік, в якому це відбулося. Покажчики відстаней являли собою кам’яні стовпи діаметром від 40 сі. до одного метра, висотою 1,25-3 метрів. Рахунок відстаней вівся від бронзового стовпа, званим “золотим”. Золотий стовп був встановлений біля старого Римського Форуму.

При французькому міністра Зулли (1559-1641) і кардинала Рішельє були видані приписи, згідно з якими перехрестя вулиць і доріг повинні бути позначені хрестами, стовпами або пірамідами, для того, щоб полегшити мандрівникам орієнтування.

У Росії указ Олександра I від 1817 року було зазначено: “При в’їзді в кожне селище мати (за прикладом заведених у Малоросії) стовп з дошкою, що показує як селище називається і яке має число душ”.

Дорожній знак з зображенням символу -“Попереду крутий спуск” вперше з’явився в середині XIX століття на гірських дорогах Швейцарії та Австрії. Знак зображали на придорожніх скелях і зображували на ньому колесо або гальмівний башмак, використовуваний на каретах. Знаки стали поширюватися слідом за першими автомобільними правилами руху, які не могли передбачити все різноманіття дорожніх ситуацій. Перші дорожні знаки з’явилися на вулицях Парижа в 1903 році: на чорному або синьому тлі квадратних вивісок білою фарбою були зображені символи – “Крутий спуск”, “Небезпечний поворот”, “Нерівна дорога”. Швидкий розвиток автомобільного транспорту гостро поставило питання безпеки проїзду. У 1909 році В Парижі зібралися представники ряду європейських країн, які прийняли першу конвенції по міжнародним автомобільним перевезенням. По конвенції вводилися чотири дорожніх знака: “Нерівна дорога”, “Звивиста дорога”, “Перетин з залізницею”, “Перехрестя” і які було прийнято встановлювати за 250 метрів до небезпечної ділянки під прямим кутом до напрямку руху.

У Росії дорожні знаки стали з’являтися в 1911 році. Журнал Автомобіліст № 1, 1911 року писав на своїх сторінках: “Перший Російський Автомобільний Клуб у Москві з осені цього року приступає до розстановці запобіжних автомобільних знаків по шосейним дорогам Московської губернії. …Малюнки попереджувальних знаків міжнародні, прийняті усюди в Західній Європі”.