Навіщо потрібні двокрапки і тире

Важко навіть уявити собі зараз, що в давнину книги друкувалися без розділових знаків, суцільним текстом.

Можливо, і сьогодні деякі учні віддали перевагу б такого листа:

розділові знаки створюють іноді дуже багато проблем для тих, хто повинен їх ставити, але не зовсім впевнений в правильності постановки. Але зате, якщо знаки пунктуації розставлені правильно, текст сприймається читачами легко, а головне – правильно. Бо часом неправильна постановка розділового знака не тільки спотворює сенс висловлювання, а й вирішує долю людини. Згадайте класичний приклад: «Стратити не можна помилувати». Розділові знаки полегшують зорове сприйняття тексту і його розуміння, а при усному мовленні допомагають оформити його інтонаційно.

Знаки пунктуації існують не тільки в кириличній писемності, але і в латинській, арабської, єврейської, індійської.

Будь-який школяр знає, що слов’янський алфавіт, який є основою російської абетки, був створений в 863 році братами Кирилом і Мефодієм.

А ось коли з’явилися знаки пунктуації?

У кожного знака свій день або, вірніше, вік народження. Найповажніший знак – крапка. Вона зустрічається вже в древніх письменах.

Двокрапка

Двокрапка теж досить поважний знак: як розділовий він вживається з кінця XVI століття. Згадка про нього є вже в граматиці Мелетія Смотрицького (1619 г).

Двокрапка може ставитися і в простому, і в складному реченні.

В простому реченні:

– після узагальнюючих слів перед однорідними членами:

Нас було двоє: брат і я.

– перед перерахуванням за відсутності узагальнюючого слова, якщо треба сигналізувати про таке переліку:

З-під сіна виднілися: самовар, діжка, коробочки, вузлики та інші дрібниці.

В складному реченні:

– коли друге речення вказує причину того, про що йдеться в першому:

Любіть книгу: вона навчить вас поважати людину.

– коли друге речення розкриває зміст першого:

Степ весело рясніє квітами: яскраво жовтіє дрік, скромно синіють дзвіночки, біліє цілими заростями пахуча ромашка …

– коли друге речення доповнює перша:

Я бачу: згущуються хмари, насувається буря.

Складне безсполучникового пропозицію з двокрапкою виглядає більш витонченим, ніж союзне. Ось порівняйте:

Я знаю: в нашому серці є і гордість, і пряма честь.

Я знаю, що у вашому серці є і гордість, і пряма честь.

Після слів автора перед прямою мовою або цитатою:

Л.Толстой писав: «Немає величі там, де немає добра, простоти і правди».

Тире

Н.М.Карамзин

До найбільш «молодим» знаків пунктуації відноситься тире. Існує думка, що його винайшов письменник і історик Н. М. Карамзін. Але деякі вчені-мовознавці спростовують цю думку: цей знак зустрічається вже в другій половині XVIII ст. Карамзін лише сприяв його популяризації.

В «Російської граматиці» А.А.Барсова (1797 г.) цей знак описаний під назвою «мовчанка».

Тире вживається в наступних випадках.

В простому реченні:

– після однорідних членів перед узагальнюючим словом:

В поле, гаю, в повітрі – скрізь панувало мовчання.

– перед присудком або між присудком для вираження швидкості дії або несподіванки:

Увійшов – і все притихли.

– для відокремлення деяких додатків:

Зі мною був Бім – вічний мій супутник і товариш.

– для виділення деяких вставних і вступних конструкцій:

Вони – і це було зрозуміло всім – зовсім не розуміли один одного.

– в неповних реченнях і конструкціях:

В кімнату увійшли дорослі, за ними – діти.

В складному безсполучниковому реченні:

– якщо пропозиції малюють швидку зміну подій:

Сир випав – з ним була шахрайка така.

– якщо в реченні міститься протиставлення:

Одне поліно не горить і в печі – два поліна не гаснуть і в поле.

– якщо перше речення позначає час або умова дії, про який йдеться у другому реченні:

Ліс рубають – тріски летять.

Для відмежування авторських слів від прямої мови:

“Паді, паді!” – пролунав крик.

Перед репліками діалогу:

– А ви, Максим Максимович, хіба не їдете?

– Ні-с.

– А що так?

– Так я ще коменданта не бачив …

– між словами і цифрами для вказівки на просторові і кількісні межі та інтервали (в значенні ‘від & # 8230; до’):

Поїзд Анапа – Петербург відправляється через 20 хвилин.