Коли з’явився перший будильник і як до цього люди вставали в потрібний час

Механічний будильник сучасного типу винайшли в середині XIX століття

Самим раннім будильником був «вогняний годинник», винайдений в Стародавньому Китаї. Довгу паличку з смоли і тирси розміщували горизонтально і вішали на неї в певному місці нитку з вантажем. Паличку підпалювали з одного кінця, і вона повільно тліла. В урочний час нитка перегорала і вантаж з дзвоном падав. У IV столітті до н. е. давньогрецький вчений Платон винайшов пристрій, що збирав учнів на лекцію. Цей різновид клепсидри (водяного годинника) складався з трьох судин, з’єднаних трубками. Вода з верхнього глечика стікала в середній і при його наповненні різко переливалася в наступний. З подоби дудочки, вбудованої в стінку нижнього глечика, зі свистом виходив витіснений водою повітря. Леонардо да Вінчі приписують створення конструкції, в якій вода теж капала з однієї посудини в іншу. Після досягнення заданого рівня друга посудину опускадвся, приводячи в рух важелі, які піднімали ноги сплячого. Прообразом сучасного будильника став пристрій, сконструйований в 1787 році американцем Леві Хатчинсом. Правда, дзвін цей годинник міг видавати тільки о четвертій ранку. Лише в 1847-м французький годинникар Антуан Редье запатентував механізм, що видавав дзвін в будь-який заданий час доби.