Коли стали переплітати книги

В I-II століттях н. е.,

Основне призначення палітурки – захищати сторінки книги від пошкоджень. Як частина художнього оформлення, вона також може бути красивою і цінною сама по собі. Винайшли її в I-II століттях н. е., одночасно з новою формою книги з пергамену. Пергамен, як відомо, являв собою вироблений шматок тонкої овечої шкіри, на якому писали з обох сторін, – таким чином з кожного пергамена, складеного навпіл, виходили чотири сторінки, або один зошит. Зошити зшивали між собою міцною ниткою через корінці. Книгу, складену з декількох зошитів, стародавні римляни назвали «кодексом». Їх було легше зберігати, читати і шукати в них потрібну інформацію. Навіть самі ранні кодекси поміщали в тверді обкладинки, які представляли собою дві дерев’яні дошки, обтягнуті шкірою або тканиною. Обкладинку прикрашали різними сюжетами. До V століття кодекси в палітурках абсолютно витіснили сувої.