Коли фристайл отримав статус олімпійського виду спорту

В 1971 році

Фрістайл (від англійського free style — вільний стиль) дуже молодий вид спорту. У сучасному варіанті він з’явився в 1971 році на перших офіційних змаганнях у Нью-Гемпширі (США). До цього часу фрістайл, або лижний балет, існував лише як віртуозне циркове шоу, що проводиться на гірськолижних курортах. У 1926 році гірськолижник Фрітц Руела (Німеччина) видав перший підручник з докладним описом складних лижних маневрів. Через 40 років в Колорадо була створена Школа лижного балету, в якій навчання техніці велося по книзі Руэля. Керував Школою відомий американський гірськолижник Дауге Пфейфер. За його ініціативою одночасно з розвитком лижного балету — фігурного катання під музику на схилі довжиною 250 метрів — в навчальну програму були включені лижна акробатика — виконання двох стрибків і акробатичних елементів після стрибка з трампліну і могул — 250-метровий швидкісний спуск з горбистої схилу з дотриманням максимальної прямолінійності їзди і виконанням двох складних стрибків. Після організації Руху шанувальників фрістайлу МОК прийняв рішення про включення в програму зимових Ігор у Калгарі показових виступів кращих фрістайлістів. А у вересні 1988 році на Сеульської сесії МОК фрістайл на підставі повному був включений в олімпійську програму Альбервилля-92. В олімпійський регламент був допущений могул, а на Олімпіаді в Ліллехаммері до нього були приєднані акробатичні стрибки. У Росії перші групи спортсменів стали тренуватися в 70-х роках, і лише в 1985-м фрістайл придбав статус самостійного виду спорту.