Історія Марії Кюрі, відкрила радіоактивні елементи

Марія Склодовська з’явилася на світ 7 листопада 1867 року в родині польських вчителів і була п’ятою за рахунком дитиною. Її батько був викладачем фізики, а мати – директором гімназії. Коли Марія ще вчилася в школі, мати померла від туберкульозу. Дівчинка старанно вчилася, але тільки в 24 роки, накопичивши грошей, працюючи гувернанткою, змогла поїхати в Париж, де поступила в Сорбонну. Одного разу під час занять Марія впала в голодний непритомність – вона жила в крайній нужді.

Склодовська закінчила факультети фізики і математики, а потім зайнялася дослідженнями в лабораторії, якою керував П’єр Кюрі. Через рік Марія і П’єр одружилися. На гроші, подаровані родичами, наречені купили два велосипеди і поїхали у весільну подорож за місто, де потім часто проводили вихідні. «Життя не стоїть того, щоб так багато піклуватися про неї», – ця фраза Марі цілком могла стати девізом молодят. У вересні 1897 року в них народилася дочка Ірен.

У 1896 році Анрі Беккерель виявив, що уранові з’єднання випускають глибоко проникаюче випромінювання. Кюрі вирішила зайнятися вивченням цього випромінювання, яке згодом назвала радіоактивністю. Незабаром Марія висловила припущення, що в урановій руді міститься ще не відкритий і сильно радіоактивний елемент. Подружжя Кюрі спробували виділити його. У 1898 році Марія і П’єр оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними полонієм (на честь Польщі – батьківщини Марії) і радієм. Щоб екстрагувати ці елементи в вимірних кількостях, дослідникам довелося переробити тонни руди. Протягом наступних чотирьох років Кюрі працювали в примітивних і шкідливих для здоров’я умовах. Вони займалися хімічним поділом у великих чанах, встановлених в продувається всіма вітрами сараї, без всяких захисних засобів. Аналізи речовин їм доводилося проводити в крихітній, погано обладнаній лабораторії муніципальної школи.

У вересні 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту грама хлориду радію з декількох тонн уранової руди. Виділити полоній не вийшло, так як він виявився продуктом розпаду радію. Сіль радію випускала голубувате свічення і тепло. Ця фантастична речовина привернула увагу всього світу. Ціни на радієві джерела різко піднялися – 750 тисяч франків золотом за один грам речовини. Його промислове виробництво обіцяло нечувано високі прибутки. Але секрет виділення речовини був відомий тільки подружжю Кюрі. Вони повинні були запатентувати методику, стати власниками радію і забезпечити собі безбідне життя. Але Марія вирішила: «Радій належить не мені, а всьому світу». П’єр додав: «Це було б огидно духу науки». І подружжя Кюрі оприлюднили свій «рецепт».

Незважаючи на це, їх фінансове становище покращилося. У грудні 1903 року Шведська королівська академія наук присудила їм Нобелівську премію з фізики. Марія стала першою жінкою, яка була удостоєна вищої наукової нагороди. П’єр був призначений професором фізики в Сорбонні, а Марія – завідуючої його лабораторією. У 1904 році у них народилася друга дочка Єва. До речі, вона прожила 103 роки. Була театральним і музичним критиком, написала книгу про свою матір.

Життя П’єра обірвалося раптово – в квітні 1906 року він загинув під колесами вантажного візка. Марія отримала призначення на кафедру фізики, яку очолював її чоловік. Кюрі стала першою жінкою – викладачем Сорбонни. У 1911 році Марія удостоїлася другої Нобелівської премії – з хімії, ставши не тільки першою жінкою – лауреатом Нобелівської премії, а й першим вченим, який отримав її двічі.

У Парижі, на вулиці П’єра Кюрі, будували їх з П’єром мрію – Інститут радію. Кошти на нього дали Пастеровский інститут і Сорбонна. Але тут почалася Перша світова війна. Відправивши дочок в Бретань, Кюрі залишилася в Парижі, щоб в разі окупації інституція не був розграбований. Свій перший грам радію – головне свій скарб – вона перевезла в звичайному валізі в Бордо і сховала там в сейфі. На спеціальних курсах готувала сестер-радіологів. Вона створила 220 пересувних і стаціонарних рентгенівських установок для польових госпіталів. «Перший час хірурги, знайшовши осколок на тому самому місці, на яке вказувала рентгеноскопія, дивувалися і захоплювалися як при вигляді дива», – згадувала Марія.

Вона відкрила знезаражувальне вплив радіоактивних газів при лікуванні гнійних запалень, створила спеціальну ємність, в якій містилися препарати. Марія Склодовська-Кюрі досліджувала також згубний вплив випромінювання відкритих нею елементів на людський організм. На жаль, ці відкриття були зроблені ціною її власного життя.

Через багаторічної роботи з радієм здоров’я видатного вченого стало погіршуватися. Кюрі померла 4 липня 1934 роки від лейкемії в невеликій лікарні містечка Санселлемоз у французьких Альпах. Ховали великого вченого в свинцевому труні, який помістили в дерев’яний. Лабораторні щоденники сім’ї Кюрі і речі Марії досі радіоактивні.

До речі, старша дочка Кюрі Ірен стала лауреатом Нобелівської премії в тій же області, що і мати – за роботу з радіоактивними елементами.