Хто такі циклопи?

Цей череп був знайдений в печері на території штату Техас. Після ретельного дослідження всього скелета розгублені фахівці були змушені визнати, що кістки дійсно належали циклопові. Не так давно дослідники виявили подібні останки гігантських розмірів і на Філіппінах. Але хіба циклопи – не міфічні герої часів Античності? Схоже, що легенди багатьох народів світу мали під собою цілком реальну основу. Ким же були одноокі люди, і куди вони зникли? – І знову ми ледь не потрапили в халепу: вони існують і сьогодні. Але ця історія починається в доісторичні часи – звідти і почнемо «копати».

В епосах багатьох народів дослідники знаходять самі дивовижні опису: літальних апаратів, якими управляли атланти, єгипетські або індійські божества. Ми досі не можемо точно визначити, хто і як побудував піраміди в Гізі і на Марсі. Вчення багатьох стародавніх культур говорять нам про те, що ми з вами – не перший виток еволюції, а вже шоста цивилизацая на цій планеті, яка почала свій шлях фактично з нуля. Досить імовірно, що події, описані як великий потоп – це результат падіння велетенського метеорита. Але в останні роки вчені знаходять безліч наукових підтверджень того, що Земля насправді пережила глобальну ядерну війну. Приміром, на руїнах доісторичних міст в Індії, Туреччині, Шотландії та багатьох інших країнах світу знайдені явні сліди впливу радіації на спорудження. У «Махабхараті» є описи застосування ядерної зброї, яким ми знаємо його сьогодні. Часи, про які говорить епічна поема стародавньої Індії, відстоять на сотні тисяч років від нас. Згідно епосу, це була епоха асурів – попередників нинішнього людства.

Асури були сильними, войовничими, сповненими гординею і владолюбством. Вони заздрили богам, насилу стримуючи свою лють, і шукали лише приводу, щоб вступити в битву. Вчені вважають, що асури володіли знаннями і технологіями, недоступними нам і донині. Давні люди мали третім оком приблизно на рівні перенісся. Придивившись до статуй Будди, можна розрізнити його зображення, і кожен поважаючий себе індус зазначає місце між бровами плямкою фарби – адже це «аджана чакра», ключовий енергетичний центр. У нас збереглася пам’ять про втрачену органі – і це зовсім не абстрактна філософія: третє око з’являється на певній стадії розвитку ембріона, а потім перетворюється в епіфіз, або шишковидну залозу. Ми звикли пов’язувати третій очей з інтелектом, волею, творчістю та інтуїцією, причому не випадково – сьогодні навіть повністю сліпі люди можуть навчитися вільно читати, дивитися крізь предмети та стіни. А ще у сучасної людини збереглася генетична пам’ять про 36-годинних добі, тривалість яких змінилася у зв’язку з катастрофою (Земля тепер обертається на порядок швидше і під іншим кутом). Це підтверджують і календарі майя, і експерименти з людьми, няходящимися в кімнаті без вікон і годин: людина спить всмак, а потім активно не спить наступні 20-22 години).

З-за потужного радіаційного випромінювання і що послідувала ядерної зими вижив асурам довелося переселитися в підземні сховища. Крім того, неможливо було уникнути різних генетичних мутацій. Можливо, знайдений в Техасі череп належить одному з нащадків войовничої цивілізації, яка втратила два ока в результаті генетичної аномалії. Інша частина пост-асурийцев, ймовірно, навпаки зберегла інші два ока і поступово витіснила циклопів. Однак ще довгий час пам’ять про них залишалася живою.

Циклопами, вірніше, киклопами цих гуманоїдів назвали стародавні греки (від κύκλος – «круглий» і όψις – «око»). Згідно з античної міфології, три однооких велетні – Арг («сяючий»), Бронт («Громовий») і Стероп («блискучий») – були синами Урану і Геї. Коли розгніваний батько помітив потворність новонароджених, він зв’язав їх і кинув у Тартар. Коли Зевс почав боротися за владу на Олімпі, любляча мати Гея впросила його звільнити її дітей, що молодий бог і зробив. На щастя для нього, адже саме завдяки циклопам Зевс став «Громовержцем» – вони викували для нього блискавки, з допомогою яких олімпієць здолав титанів. Вони викували тризуб для Посейдона і шолом для Аїда, няньчили маленьких богинь і передали свої вміння ковальського ремесла Гефеста.

Пізніше циклопів почали переосмислювати в похмурому світлі – як лютих велетнів-канібалів з курячими мізками. В «Одіссеї» Гомера згадується цілий народ кіклопів. А сам Одіссей позбувся кількох своїх супутників, потрапивши в полон до одногазому Поліфему, синові Посейдона, але зумів врятуватися в стаді овець, позбавивши монстра зору. Сходознавці допускають, що Поліфем був лише грецької інтерпретацією тюркського міфу про одноглазом чудовисько Тепегез, деякі події якого схожі з «Одіссеєю». Але, як не крути, диму без вогню не буває, і щоб циклоп став персонажем епосу, він повинен був дійсно існувати!

Про суворої дійсності: сьогодні медицині відома хвороба циклоцефалия (Cyclopia), ще звана циклопией. Але пояснити нею знахідку в американській печері не можна, оскільки новонароджені циклоцефалы живуть всього кілька годин або днів, будучи непристосованими до самостійного існування, – а техаський череп належав дорослій циклопові. Що до сучасної хвороби, її можна назвати, на щастя, однією з найбільш рідкісних (близько одного випадку на мільйон). Хромосомні мутації, прийом на ранніх термінах вагітності деяких препаратів (з тератогенні речовинами), недолік холестерину або діабет у матері можуть призводити до пороку розвитку мозку і очей у плода. В результаті неправильно формується череп, мозок і очні яблука – вони можуть бути частково зрослися і розташовуються в одній очниці по середній лінії обличчя. Сам же ніс не формується – замість нього у циклопа над оком з’являється м’язовий хоботок, через який дитина може дихати. Зрозуміло, мозок таких новонароджених володіє величезною кількістю дефектів і подібний овочу.

Ця дівчинка народилася в Індії серпні 2006 року, і серйозні відхилення у розвитку плоду медики помітили надто пізно, щоб перервати вагітність. Батьки дівчинки довгі шість років не могли завести дитину, і звернулися в приватну клініку з приводу безпліддя. Невідомо, які препарати брала мати новонародженої, але незабаром після «ліків» їй вдалося завагітніти. Дівчинка прожила всього лише добу. Дивно, але в тому ж місяці подібна історія трапилася і в Санкт-Петербурзі.

А це Сай (англ. «Cy», від скороченого «Cyclopes»), одноокий білий кошеня, якого можна нині побачити в кунсткамері міста Фенікс. Сай є похмурим підтвердженням існування різдвяних чудес – він з’явився на світ напередодні Нового Року, 28 грудня 2005 року, у місті Редмонд, штат Орегон (США). За добу, що пухнастик прожив, господині вдалося зробити кілька знімків. А другий кошеня з того ж посліду абсолютно здорова і не має відхилень.

Цю крихітну акулу-циклопа зловив мексиканський рибак. Вилучити видобуток на благо науки він не дозволив, зате вченим вдалося провести дослідження прямо на місці.

А це – не мутант і не жертва радіації. Це звичайний веслоногий рачок, він же циклоп (Copepoda), який є частиною зоопланктону в прісних і солоних водах планети. У нього всього одне око – так уже розпорядилася природа.

Ми поки не знаємо напевно всіх нас цікавлять відповідей, але вчені не залишать таємниці минулого припадати пилом – білі плями в історії циклопів рано чи пізно зникнуть. А нині інтерес до настільки неординарним істотам постійно підігрівають режисери та мультиплікатори, вже подарували глядачам безліч забавних однооких персонажів: Майк і його подружка з «Корпорації Монстрів», Агент Пликли з «Ліло і Стіч» і Планктон з «Губки Боба», героїня «Футурами» і синя липучка з «Монстри проти Прибульців»… і список можна продовжити.