Хто”подарував” інтелігентів

Петро Дмитрович Боборикін

Вперше в Росії слово «інтелігенція» було введено в широкий ужиток лише в 60-х роках XIX століття. Право називатися його «автором» належить плодовитому письменнику-беллетристу і видавцеві Петру Дмитровичу Боборикіну. Хоча ще за 30 років до нього Василь Андрійович Жуковський вжив це слово в щоденниковому записі.

Прийшло воно в російську мову в німецькій редакції, означаючи певні освічені верстви суспільства. Однак саме Боборикін широко використовував його і в журнальних статтях і у власних романах. А творчий доробок цього письменника справді величезне. Якби хтось задався метою зібрати докупи все, написане ним, то вийшло б не менше 70 томів творів. Його перу належать 18 великих романів, 19 драматичних творів, величезне число дрібних критичних нарисів та статей з літератури, естетики, філософії і теорії творчості.

Сам себе він називав «отметчиком», тобто бытописателем і хронікером свого часу, уважно спостерігав за всім, що відбувається навколо і запечатлевавшим ці спостереження з дивовижною тонкістю, розумом і смаком.

І разом з тим Боборикін істотно відрізнявся від звичного типу російського письменника — він не володів ні ліризмом, ні польотом душі, ні сум’яттям почуттів, хоча це зовсім не заважало його літературної самобутності.

Знову ж мало кому відомо, але одним з кращих його творів став роман під назвою «Василь Тьоркін», що відобразив життя і долю людини нового російського села, зумів вибитися в люди виключно завдяки власному вмінню поєднувати селянський практицизм з відданістю ідеалам гуманізму.