Децимація

Децимація – термін, що походить від латинського decimatio, від decimus – «кожен десятий» і позначає страту через жереб кожного десятого. Децимація являє собою вищу міру дисциплінарних покарань в римській армії.

Практика децимації відома ще з незапам’ятних часів, хоча застосовувалася вона і не так часто.

Децимація зазвичай призначалася за бунтарство, втрату прапора або дезертирство. При таких пригодах група людей, відповідальних за те, що трапилося, поділялася на десятки. Після цього кожен десяток кидав жереб і, незалежно від рангу, того, хто витягнув цей жереб стратили дев’ять учасників, що залишилися команди. Іноді кару відбувалася шляхом забивання камінням і палицями, а іноді кару проводилася спеціальними людьми, які сікли різками засудженого, а потім відрубали йому голову.

Міра покарання у вигляді децимації була відома і в Росії в епоху правління Петра Першого. Відомо також, що вона була застосована Троцьким для покарання дезертирів в серпні 1918 року.