1.    
  2.    
  3.     Де і коли винайшли метро

Де і коли винайшли метро

Метро – це вид залізничного транспорту, шляхи якого прокладені далеко від вулиць, найчастіше – під землею.

Перша лінія метрополітену була побудована в Лондоні (Великобританія). Вона була довжиною всього 3,6 км і була запущена 10 січня 1863 року. Побудувала її компанія «Metropolitan Railways» ( “Метрополітен Рейлуейз”), що в перекладі на російську мову означає «Столичні залізниці». Від цієї назви походить слово «метрополітен», яке вживається і понині у багатьох країнах.

Кому прийшла в голову ідея пустити поїзди під землею і навіщо це було потрібно?

До середини XIX століття мандрівник міг дістатися з лондонських вокзалів практично в будь-яку точку Англії. Але по самому місту люди пересувалися, в основному, на конка і екіпажах. Залізничні маршрути, що доставляли пасажирів в Лондон, не доходили до головного ділового і торгового центру міста. Зручних способів дістатися з одного вокзалу на інший не існувало.

У 1843 році під керівництвом Ісамбарда Брюнеля був відкритий тунель під Темзою. Це відкриття довело зручність і надійність підземної залізниці. І тоді юрисконсульт Лондона Чарльз Пірсон в 1846 році виступив з пропозицією прокласти підземні лінії, що з’єднують головні залізничні вокзали міста. У 1853 році була створена компанія North Metropolitan Railway Co, і в січні 1860 року на Істон Сквер був проритий перший тунель.

На першій лінії метро було 7 станцій, а поїздка тривала 33 хвилини. Вагони мали газове освітлення, яке, за повідомленнями “Дейлі Телеграф”, було настільки яскравим, що можна було без зусиль читати газету. У день відкриття 6 локомотивів, тягнуть за 4 вагони, відправлялися через кожні 15 хвилин і зробили в загальному підсумку 120 поїздок в обидві сторони і перевезли за цей час 30 тисяч пасажирів. Зручність цього виду пересування перевершило всі очікування, і в тому ж 1863 році було прийнято рішення про будівництво в Лондоні кільцевої лінії протяжністю 30 км. Вона відкрилася 1 жовтня 1868 року, і перетиналася з першої гілкою на станції Сауф Кенсінгтон. Таким чином, вперше з’явилася можливість пересісти з одного підземної траси на іншу.

Спочатку поїзди тягнули паровози, які працювали на коксі (вугіллі). Тому поїзда випльовували в тунель клуби сірчаного диму. 4 листопада 1890 року парова тяга була замінена на електричну.

Спочатку люди спускалися в метро на ліфтах, але з винаходом ескалатора в 1911 році, число ліфтів почало скорочуватися. Один ескалатор здатний замінити п’ять ліфтів. Ескалатори поклали край чергам на станціях лондонського метро.

Другий метрополітен був відкритий в Нью-Йорку в 1868. Він був надземним, однак перші надземні ділянки не збереглися і були замінені підземними.

В СССР перша лінія метрополітену була урочисто відкрита в Москві 15 травня 1935 року. Пізніше на території Радянського Союзу метрополітени були відкриті також в Ленінграді (1955), Києві (1960), Тбілісі (1966), Баку (1967), Харкові (1975), Ташкенті (1977), Єревані (1981), Мінську (1984), Горькому (1985), Новосибірську (1986), Куйбишеві (1987) і Свердловську (1991).

25.09.2017

Написати коментар